+38 044 270 60 44
Желаете отдохнуть, ЗВОНИТЕ

У яку пору року ми зустріли ведмедя у Карпатах...


Ми, люди, живемо фактично за декількома календарями: світським григоріанським, церковним (православним, католицьким чи ще якимось)… А навколо нас живуть тисячі дрібних і великих істот із геть інакшими — біологічними — календарями. Щоправда, ці не висять на стінах, тим не менше мають важливе значення. Інакший календар у гадюки, інакший — у форелі… Свій особливий — у карпатського бурого ведмедя.
 
   
Січень
Рік у ведмедів, як і у нас, фактично починається в січні. У другій-третій декаді місяця в заметеному снігом барлозі з’являються ведмежата. Здебільшого їх буває одне-два, але трапляється і трійня. Малюки більше нагадують м’які іграшки, ніж серйозних звірів. Вони сліпі, у них закриті вуха, а шерсть ріденька і коротка. Важать ведмежата до 500 грамів. Мама відразу кладе новонароджене дитя під пахву чи на живіт — у найтепліші місця «живої грілки». На підстилці воно б замерзло. А тато в той час спокійно спить у іншому барлозі — про «дружину» він давно забув. Цікаво, що запліднення може відбутися раніше чи пізніше, а народжуються ведмежата завжди у той самий час.
 
   
Лютий, березень
Через два тижні після появи на світ малюки мають значно пристойніший вигляд. Вони вже вкриті густою шерстю. На третій тиждень у них відкриваються вуха, а наприкінці першого місяця — очі. Як і людські дитинчата, ведмежата лише їдять і граються. А мама старанно вилизує дітей і робить їм масаж...
 
  
Квітень
Лише на початку квітня ведмеді покидають барлоги: спочатку самці, а потім, коли потеплішає, і самки з ведмежатами. Закінчився довгий період сну. Починається активне життя. Як і кожна жива істота, прокинувшись, ведмеді поспішають у «WC», чого не робили чотири місяці. Результат — відповідний. Саме за цим «слідом» лісник розуміє, що ведмідь покинув барлогу. Тепер організм звіра знову функціонує у робочому режимі. А отже ведмідь — голодний. Під шкірою ще залишився немалий запас жиру. Але цього недостатньо. Квітень — найголодніший місяць ведмежого календаря. Звірі ідуть до місць, де сонце більше нагріло землю, де з’явилися бруньки і молода трава, і радо їх споживають. У квітні ведмідь не гребує ні хвоєю, ні корою, ні корінцями, обгризає навіть трухляві пеньки. Сильні самці пробують полювати і, якщо їм вдається здобути, скажімо, оленя, то це цілком вирішує квітневу продовольчу проблему. А малята всієї гостроти ситуації не відчувають, адже ведмедиця все ще годує їх молоком.
 
   
Травень
Щойно тепер закінчується жировий запас. Але ж навколо стільки смакоти. Походжаючи різнотрав’ям, ведмеді пасуться, як корови, навіть ті, що недавно полювали. Згадайте, як рекламують дуже корисну пророслу пшеницю. Для ведмедя корисними є властиво усі щойно пророслі трави. До того ж вони приємні на смак, бо ніжні та соковиті. Можна урізноманітнити раціон, розкидавши мурашник, віднайшовши гніздо миші чи перевернувши колоду, де причаїлися смачнющі личинки.
 
   
У цей час ведмежат у лісі побачити найлегше. Вони ходять за мамою і наче вчаться в початковій школі та знайомляться з усім багатоманіттям лісового світу. Хоч у ведмедів і є вроджений інстинкт, та навчання для них теж дуже важливе.
 
   
Зустріти ведмежат цікаво, але водночас небезпечно. Біля них, що можуть довірливо підійти до людини, завжди поруч мама. Вона без попередження кинеться на людину, яка посміла наблизитись до малят. І взагалі, побачивши ведмедя, дуже тихо і повільно відходьте (не біжіть, бо це спонукає звіра переслідувати).
 
   
Травень прикметний і тим, що звірі починають линяти — вони міняють шубку лише раз на рік. Нове хутро буде рости з липня до жовтня.
 
   
Червень
Це місяць кохання; наприкінці травня — на початку червня настає гін. В цій акції беруть участь сильні, ситі, здорові самці та самки, інші живуть звичайним життям. Інші — це самотні ведмеді й ведмедиці, часто слабші або літнього віку (ведмеді живуть до 30 років), підлітки та самки з дітьми, яким на той час сповнилося півроку. А от матері старших, півторарічних ведмежат покидають дітей і готуються «заміж».
 
   
Починаючи з чотирьох років, ведмеді що два-три роки спарюються. Зазвичай ініціативу на себе беруть самці, деколи вступаючи у невеличкі двобої в боротьбі за самку.
 
   
Ведмідь в той час страшенно хвилюється, щоразу обходить і мітить угіддя. Наприклад, ставши на задні лапи, передніми здирає кору смереки (мовляв, он який я великий), ламає тонкі деревця у стратегічних місцях, зумисне залишає виразні сліди, а також навколо «розставляє» зразки свого запаху. Все це додаткова інформація, яка допомагає парі знайти одне одного.
 
   
Зустріч буває тихою-ніжною, якщо пара стрічалася раніше, або більш бурхливою, якщо це перше знайомство. А далі ведмідь, наче мале ведмежа, слухняно йде за своєю «нареченою», куди б вона не прямувала. Іноді самка різко гальмує, оглядається на обранця, ставши на задні лапи, і кокетливо відкриває рот, а самець ледь відхиляється і теж відкриває рот — це у ведмедів щось на зразок поцілунку. А потім настає час для ближчих стосунків. Разом пара проводить три-шість днів, якщо кохання геть не буденне — до дванадцяти, а тоді розходиться.
 
   
Липень
Це місяць ягід і, мабуть, найспокійніший період у ведмежому календарі. Самці вже не вдають із себе грізних прикордонників. Властиво, кордони угідь стають досить умовними. А навколо досить усяких ведмежих делікатесів. Кожен ведмідь має свій смак, надає перевагу тій чи іншій рослинці. У липні кожен — гурман: вже не їсть усе підряд, а вибирає найулюбленіше. До речі, у меню ведмедя більше сотні рослин. Самка припиняє годувати молоком ведмежат, адже вони й самі успішно знаходять їжу. Окрім того ведмедиці треба відновити сили і наїсти на зиму жировий запас.
 
   
Взагалі ведмеді — самітники. Вони намагаються не зустрічатися один з одним (щоб бува чого не сталося; а статися може всяке — побутує й канібалізм). Принаймні, два великі ведмеді ніколи не будуть жити поряд, а ведмежата цілком слушно уникають дорослого самця.
 
   
Та в липні, серед розмаїття ягід і трав, сусіди можуть мирно снідати чи вечеряти (ведмеді не обідають) на одній галявині.
 
   
Ведмідь має не абияку пам’ять: пам’ятає всі епізоди свого життя, всі закутки «свого» лісу, тож йому не складає труду знайти ягідник, де він частувався минулого, чи й позаминулого року.
 
   
Також ведмідь прекрасно орієнтується в просторі і ніколи не загубиться в незнайомому лісі.
 
   
Серпень-вересень
Літо — час росту. Ростуть ведмежата, ростуть ведмеді-підлітки. Взагалі ці звірі стрімко ростуть до п’яти років, а потім процес сповільнюється. Але у серпні ведмедеві потрібно їсти уже не лише, щоб рости, а й щоб накопичити «стратегічний» запас. Якщо навесні ведмідь з’їдає за добу 6-9 кілограмів, то літом — 20-25. Наприкінці літа ведмідь не просто пасеться, а вибирає найкалорійнішу їжу. Тішиться, як натрапить на овес, зрадіє, як трапляться яблука-падалиці, осине гніздо; не проти поласувати мурашками та їх яйцями, буковими горішками.
 
   
Буває так, що ведмідь звикне їсти «людську їжу». Може підібрати щось за недисциплінованими туристами або знайти відходи біля смітника. Смачніша і здобута без зусиль перекуска запам’ятається звірові, і він може робити спроби дістати ще «людської» їжі, не зважаючи на природний страх перед людиною. Так стає «наркоманом» і «бомжем» серед ведмедів. Втративши страх перед людиною, він може накоїти біди. І раніше, чи пізніше небезпечну тварину, звичайно ж, застрелять.
 
   
Жовтень
Ведмідь і далі посилено харчується. Як не нагуляє жиру восени — не зможе нормально перезимувати, не заляже в барліг, а шукатиме їжу далі, і зрештою може загинути. Адже цей звір не пристосований до мандрівок зимовим лісом, він мерзне у лапи.
 
   
Восени ведмідь згадує, що, хоч він, наче, й вегетаріанець, а все ж найбільший із наземних хижаків. Починаючи з чотирьох років, ведмідь полює на копитних тварин. Використовує багато різних способів і прийомів полювання, зважає на рельєф, погоду та багато інших факторів, одне слово, поводиться, як досвідчений мисливець.
 
   
Листопад-грудень
Ведмеді ліниво походжають лісом, більше, ніж звичайно, ставлячи лапи навскіс. Адже тварини наїли досить додаткових кілограмів і мусять «косити», щоб тримати рівновагу.
 
   
Звірі принагідно видивляються, де ще можна знайти харч, і готуються до залягання у сплячку. Кожен шукає придатне місце — природну заглибину (печеру, яму) або «напівфабрикат», біля якого ще треба потрудитися. Вивернуте з коренем чи просто повалене дерево, вирва під корінням великого дерева або ж непрохідна гущавина — це все кандидати на барліг. Ведмідь може оселитися і в гущаку поміж молодих смерек. Головне — щоб барліг був непомітним, щоб ведмедя ніхто не потурбував. Звір старанно облаштовує свою зимову хату, робить підстилку із трав та листя. Якщо на якомусь етапі йому щось не сподобається — шукає нове місце і починає все спочатку.
 
   
З першими заморозками ведмеді залягають спати. Ведмедиці, які мають ведмежат, злагодили просторішу «хату», бо мають поміститися з дітьми. А підлітки, яким скоро сповниться аж два роки, раді, що вперше зуміли влаштувати собі барліг самотужки.
 
   
Ведмежий рік нагадує добу — зараз ніч, і ведмеді сплять до ранку — себто до весни.
 
   
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

 

СТАТЬИ О ТУРИЗМЕ


История Финляндии
Первые поселения на территории Финляндии появились в конце ледникового периода, то есть около 10000 лет назад. Предки финнов жили в северной части нынешней России, а затем, задолго до начала христианской эры, мигрировали к северному побережью Балтики
Культура Швейцарии. Традиции Швейцарии. Кухня Швейцарии
Швейцария не имеет богатого художественного наследия, хотя многие иностранные писатели и художники (например, Вольтер, Байрон, Шелли, Джеймс Джойс и Чарли Чаплин) жили в Швейцарии. Напротив, многие талантливые швейцарцы, например, Чарльз Корбузье, По
Гей-туры в Прагу: туры не только для геев
Так уж получилось, что посмотреть на Прагу мне пришлось с несколько необычной точки зрения. Мой приятель, тридцатилетний парень нетрадиционной сексуальной ориентации, в очередной раз навсегда поссорившись со своим возлюбленным
Мальта. Остров дворцов и музеев
Мальта так тесно застроена постройками различных эпох, что, перемещаясь на этом острове из музея в музей, можно изучать историю человечества. Попадая сюда, словно переносишься в прошлое на фантастической машине времени. Таинственные неолитические хра
Научиться кататься на горных лыжах...
Слететь быстрой птицей по склону и изящно затормозить внизу, обдав зевак снежной пылью. Затем выпить обжигающий нёбо глинтвейн, созерцая искрящиеся склоны. Дышать воздухом гор, ощущая всеми клетками их энергетику. Неужели вам никогда этого не хотелос
Мексика: земля священного орла
В Мексике вас ждут древние пирамиды, первоклассные курорты и знаменитая текила. Мексика удивительна. В ней есть всё или почти всё, чем разнообразна Земля: знойные пустыни, заснеженные вулканы, поросшие соснами и кактусами горы, тропические джунгли. Р