+38 044 270 60 44
Желаете отдохнуть, ЗВОНИТЕ

Мандруємо по Карпатах. У природи немає поганої погоди, але у туриста корективи на погоду мають бути


Туристи у горах залежні від погоди. Якщо вона не сприяє, то у ваші плани можуть бути внесені корективи. Так і сталося з творчою групою нашого журналу, що протягом двох днів таки пройшла дві вершини Прикарпаття (гг. Яйко Перегінське, Молода) і побувала на озері Росохан.
 
   
(Матеріал подається в скороченні)
 
   
Плани
Ми збиралися відпрацювати (пройти, сфотографувати, описати) такий собі звичайний маршрут, «крутнувши» кільце біля Осмолоди. Планувалося здолати декілька вершин, один хребет і відвідати маловідоме, але красиве озеро. За картою: село Осмолода (700 метрів над рівнем моря) — гора Яйко-Перегінське (1600 метрів) — г. Молода (1723 метри) — полонина Солотвинка (1355 метри) — г. Сиваня Лолінська (1543 метри) — г. Укерня (1622 метри) — г. Поганець (1669 метрів) — г. Яйко Ілемське (1685 метрів) — озеро Росохан (1100 метрів) — село Осмолода. Не більше півсотні кілометрів (якщо не рахувати невеличкі блукання, без яких походи зазвичай не обходяться), дві ночівлі у гірських дерев’яних будиночках з пічками. Можна було навіть не брати намети — курортний відпочинок, та й годі. Але ж це так планувалося...
 
   
Осмолода
Осмолода — одне з типових прикарпатських сіл, за якими остаточно закінчується асфальт і будь-які ознаки цивілізації. Дуже маленьке: не більше двох десятків будинків, 60 з чимось мешканців, пару крамниць, медпункт, пилорама, гуртожиток шоферів і лісорубів. Основні заняття місцевих — господарка, збір грибів та ягід, прийом туристів.
 
   
На зупинці автобуса висить вказівник — «Noclegi 150 m». Керівник нашої групи, гірський рятувальник Віктор Худяк разом з жінкою Юлією вже пару років займаються зеленим туризмом. Табличка — для поляків, українські туристи Худяків і так добре знають. Забираємо Віктора від сімейного вогнища, і вперед: попереду дві доби гір, лісу, стежок, потічків і... повної відсутності мобільного зв’язку...
 
   
Після моста через річку Молода повертаємо направо і рухаємося по дорозі... Через півтора кілометри — знову міст і роздоріжжя на три боки: наліво — на гору Ґрофа, прямо — на вершину Кінь Ґрофецький, а нам — направо, вздовж ріки, добротною лісовозною дорогою.
 
   
Через два кілометри зліва внизу видно бляшаний дах монастиря св. Андрея, що знаходиться в урочищі Лужки (на карті — Лужак). Спускаємося. Місцевий господар, брат Веньямин, розповідає, що монастир існує з 1930-х років, а за легендами монахи жили тут ще у XIV сторіччі...
 
   
За три кілометри потік Мшана впадає в річку Молода. Прямо, через металевий міст зі шлагбаумом — дорога до урочища Кругла. Нам туди. Півгодини ходу, і після двох жовтуватих будиночків господарства Кругла, біля дерев’яної комори, яку колись збудували для вирощування розсади, повертаємо направо в ліс і трохи вгору. Дорога скінчилася, почалися стежки.
 
   
Хата
Через 200 метрів натрапляємо на роздоріжжя, ідемо ліворуч пологим підйомом. ...Недовга тракторна дорога переходить в русло потічка. Кут підйому крутішає. Вода під ногами то зникає, то з’являється знову. І так — приблизно годину до широкої галявини, що утворилися після того, як 10-15 років тому тут вирубали ліс. ...На північний схід від вирубки є стежка. Приблизно за кілометр вона виводить на велику поляну. Двісті метрів праворуч — старий, але в дуже доброму стані, мисливський будиночок з верандою, стріхою, двома кімнатами. До найближчого джерела — декілька десятків метрів. (Напевно, будинок добре зберігся саме тому, що маловідомий широкому загалу. Сподіваємося, читачі нашого журналу мають достатньо поваги і сентименту до гір і місцевих мешканців. Тому публікація місця розташування хатинки їй не зашкодить). Зазвичай будинок надійно закритий, але завжди можна переночувати на горищі — драбина поруч.
 
   
Після обіду залишаємо речі та ідемо на вершину Яйка Перегінського, адже будинок знаходиться біля підніжжя. Трохи більше кілометра просто вгору на північний схід, без стежок і позначок, наприкінці трохи продираючись через жереп (альпійська сосна) — і ми на вершині. Ах, пейзажі! На півночі — хребет Аршиця, на південному сході, зліва направо: Кінь Ґрофецький, Ґрофа, Паренки, трохи правіше від них видніє гора Попадя. Ще далі проглядається найвища в Ґорґанах двогорба Сивуля і гора з «футбольним стадіоном» на вершині — Ігровець.
 
   
«Щось з боку Яйка Ілемського потемніло? Здається, на нас іде дощ. Може, й пронесе вітром в інший бік, але навряд чи. Котимось з гори до хати, і то швидко», — такими словами керівника групи завершився наше перше на цьому маршруті сходження.
 
   
Молода
Продовжувати задуманий маршрут і цілий день рухатися під грозою відкритим хребтом було просто небезпечно. Але ж не сидіти в хаті цілий день... У південно-західному напрямку через два кілометри виходимо на маркований шлях. (Старі маршрути в цій місцевості відновлює громадська фундація «Карпатські стежки». Туристи називають організацію — «калуські бензопили». Її голова Василь Гутиряк з друзями вже декілька років «рубають стежки» в Ґорґанах, прокладають зручні шляхи на вершини серед жерепу, ставлять тури, малюють на деревах та камінні маркування).
 
   
Стежкою приблизно з кілометр траверсуємо Молоду зі східного боку, повертаємо праворуч на хребет і за чверть години доходимо до великого кам’яного туру. Кажуть, що це — місце поховання часів першої світової війни. Далі — через альпійку по хребту. Подумки дякуємо «бензопилам» з Калуша, бо гірше густого жерепу може бути тільки мокрий густий жереп. Хоча на нас вже й так нема сухої нитки.
 
   
На першій проміжній вершині (1693 метри) знаходимо повалений геодезичний знак і залишки військових укріплень.... Ще через два кілометри на хребті знаходиться друга вершина — 1723 метри над рівнем моря. Звідти легко йти верхом на південний схід з подальшим майже перпендикулярним поворотом на полонину Солотвинка. До полонини три кілометри. І де погода, і де наші плани? Назад «на базу» — тією ж дорогою.
 
   
Росохан
...Ранком — дощ, але відчутно менший. Нам — до озера Росохан. Просто зрізаємо запланований маршрут, «відкидаємо» більше половини, може, і цікавішої. Шкода, але часу вже немає. Траверсуємо Яйко Перегінське зі східного боку. Менше, ніж за годину ходи, не знайшовши стежки, яка має вести до підніжжя, «падаємо» просто вниз на північний захід мокрим густим лісом. Не можна сказати, що це найзручніший варіант вирішення проблеми, але, принаймні, доволі ефективний. За кілометр не дуже комфортного спуску виходимо на дорогу, яка має вивести до потоку Мшана.
 
   
Дощ то припиняється, то починається знову. Внизу все докорінно змінилося. Дороги стали потічками, а потоки — ріками. По дорозі ще можна пересуватися, переставляючи ноги з камінця на камінчик, а от Мшану доводиться форсувати босоніж із закасаними штанами й великим острахом. Сильна течія так і рветься збити з ніг. На лівому березі потоку повертаємо ліворуч і приблизно кілометр ідемо тракторною дорогою до так званого лісового складу. Це просто широка галявина, на яку стягують зрубані дерева, щоби потім завантажити їх на лісовози. Там зараз будують невеличкий металевий міст, поруч стоїть черговий гуртожиток лісорубів і стара стайня. Територія доволі захаращена.
 
   
На північний схід лісом ідемо до озера. Чому воно називається Росохан, наразі невідомо. Є й однойменний потік. Можливо, так звали якогось татарського мурзу, що намагався підкорити місцевих горян. До озера — півтора кілометри неважкого підйому тракторною дорогою. Вода в ньому чиста, глибина приблизно чотири метри, на дні добре видно затонулі дерева.
 
   
...Від «складу» до Осмолоди — 11 кілометрів...
 
   
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

 

СТАТЬИ О ТУРИЗМЕ


Грабеж, разбой, мошенничество, кража денег - чего опасаться за границей?
Собираясь отдохнуть и полюбоваться на заграничные красоты, мы, как правило, меньше всего задумываемся о возможных неприятностях. Но для всякого рода мошенников, действующих в туристических зонах, лето - самая "горячая" пора...
История Боливии
Возраст цивилизации в Боливийских Андах 21 тысяча лет. Наиболее известными до-колумбийскими культурами были Тиауанако в районе озера Титикака, которая господствовала в регионе между 600-1200 гг. н.э., и инки, огромная империя которых охватывала больш
Обратная сторона Au Рair
О программе Аu Рair написано и сказано уже немало. Тем, кто любит детей, Аu Рair дает отличный шанс познакомиться с жизнью и укладом иной страны, выучить язык, приобрести бесценный опыт, завести новых друзей... Перечислять можно долго.
Турция, открой личико!
Представить себе наших туристов без Турции, как и Турцию без наших соотечественников, вот уже на протяжении нескольких лет просто невозможно. Наши люди досконально освоили Средиземноморское побережье: с мая по октябрь на турецкой Ривьере
Музеи Сан-Марино
Почти все музеи Сан-Марино работают по единому графику: 8.00-20.00 (20марта-20 сент.) и 8.50-17.00 (21 сент.-19 марта)Есть комбинированные биле­ты для посещения Государствен­ного музея и Дворца правитель­ства; музеев в крепостях Гуаита и Честа; Дворц
Очікування Різдва
Спочатку були лише зорі. Зірок було так багато, вони були настільки всюди, що зорі були всім. Я ще не знав, що таке небо, тому те, як були зорі, було півкруглим. Ще не існувало далеко i близько, але одна зоря була ясніша i більша. Повітря було нічим.