+38 044 270 6044
Желаете отдохнуть, ЗВОНИТЕ

Карпати. Гірськолижний курорт влітку


Подібного дійства в цьому закарпатському урочищі серед неймовірно красивих гір.
 
   
Це закарпатське урочище відоме серед туристів, перш за все, як гірськолижний курорт. Зазвичай протягом короткого високогірного літа тут готувалися до наступного зимового сезону — ремонтували або будували готелі та витяги. А туристи-пішохідники використовували Драгобрат для першої ночівлі перед стартом на Свидовецький масив. Тож влітку було переважно тихо. Але не цього року... На початку липня сюди «приїхав» фестиваль.
 
    
(Матеріал подається в скороченні)
 
   
Ранком 6-го липня ще тривала підготовка до відкриття першого промоційного фестивалю «Свято Купала на Драгобраті»... Готувалися велосипедисти, парапланеристи, скелелази, музичні гурти та група файер-шоу (це ті, що доволі ефектно порушують перше пожежне правило, тобто — граються з вогнем).
 
   
...Гості прибували до самого вечора, розселялися на турбазах і в наметовому містечку, знайомилися між собою або вітали давніх друзів. Відкриття фестивалю почалося з підйому національного прапора та короткої промови ведучого із подяками організаторам: видавництву «Карпати-3000», туристичному комплексу «Оаза», туроператору «Карпати. Туризм. Відпочинок». Згодом учасники перемістилися до найближчого безіменного озерця дивитися театралізоване дійство. Світло і темрява, добрі й злі сили, «лісовики», «мавки», «нявки», «чугайстри», а також артистичний голос «за кадром» колективно намагалися додати чарівності короткій липневій ночі.
 
   
...Дійство закінчилося романтичними танцями всієї «нечисті», запаленням опудала в капелюсі та Купальською ватрою. Гості жваво пострибали через вогнище і швиденько перебазувалися до сцени, бо там «Перкалаба» вже настроювала звук. Хвилин через двадцять франківські «горяни» з першої пісні завели давно готову публіку і не відпускали її майже дві години. Плюс все те ж файер-шоу: у прямому сенсі запальні хлопці й дівчата крутили, пили, видихали натуральний вогонь. Описувати це суцільне шаленство не має сенсу... Найвитриваліші гості зустріли світанок на вершині Близниці (1883 метри). Ані соціальних конфліктів, ані серйозних травм — всі здорові, задоволені, і слава Богу.
 
   
Наступного дня учасники свята або займалися за планом (семінари, походи, поїздки, польоти), або відпочивали, як кому заманеться. Ходили купатися в озері Івор під Близницею. В плавках спускалися сніжниками на гірських лижах і роверах. Випробовували свої сили на штучному скелелазному стенді. Уважно спостерігали за польотами парапланеристів з тераси ресторану. Кожен знайшов собі заняття до душі. Навіть фестивальні велотуристи, які потрапили на Свидовці під раптову гірську зливу, забрюхалися в болоті, промокли, але чомусь не втратили оптимізму.
 
   
А ввечері була «Атмасфера». Назва цього стильного музичного гурту не є граматичним приколом чи знущанням над московською говіркою. Слово «атма» — із санскриту — означає правдиву особистість, її вільний дух та індивідуальність, а зі «сферою» все зрозуміло — коло, оточення і тому подібне. Львів’яни зачарували глядачів-слухачів неочікуваною глибиною та професійністю виконання. Далі взялися до справи франківські гурти: «Гуцул-Бенд», «Петровичі», «Коралі». Що й казати — забава аж до раня. Гості співали, танцювали, якось так між іншим з’їли два величезних казани наваристої юшки. Зварив її закарпатський митник, а за сумісництвом — шоумен і гуморист Іван Беркела.
 
   
Родзинкою третього дня свята стали походи і поїздки (кому як зручніше) до озера Геришаска, за десяток кілометрів від Драгобрату. Знаєте, що потрібно, аби відчути наскільки може бути теплою вода високогірного озера? Треба перед купанням пройтися по снігу босими ногами. Де там лід, а де вогонь — розібрати важко, але враження незрівнянні. По дорозі назад високогірних пляжників трохи налякав легкий дощик. Ніби пожартував і пішов далі на Закарпаття, перетворившись вдалині на загрозливу чорно-синю стіну.
 
   
Під вечір відбулася прес-конференція. Організатори фестивалю (керівник ТОВ «Карпати-3000» Іван Яцик та директор туристичного комплексу «Оаза» Петро Грапенюк) повідомили журналістам, що віднині фестиваль «Свято Купала на Драгобраті» має стати щорічним...
 
   
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

 

СТАТЬИ О ТУРИЗМЕ


Остров Родос. Курорт Греции с большой буквы
Среди россыпи греческих островов один из самых крупных - остров Родос. Море и мягкий климат всегда привлекали на Родос множество туристов. И не случайно. Над лазурным морем и ровными песчаными пляжами более 300 дней в году светит солнце. Остров Родос
Горнолыжный курорт Гармиш-Партенкирхен: горные лыжи в Германии
До 1936 года Гармиш и Партенкирхен - это были две небольшие деревушки на границе с Австрией в баварских Альпах. После последней предвоенной зимней Олимпиады и поныне Гармиш-Партенкирхен - первоклассный курорт. Гармиш расположен в 90 км от Мюнхена.
История Голландии
Ранний этап истории Голландии связан с Бельгией и Люксембургом - все вместе эти они были известны под названием "Нижние страны" до XVI века, пока не были очерчены нынешние границы Голландии. Изначально территория Голландии была населена племенными гр
Культура Парагвая. Традиции Парагвая. Кухня Парагвая
Несмотря на то, что местное население Парагвая все еще говорит на местных языках, парагвайская музыка имеет европейское происхождение, но и она подвергалась влиянию бразильской, аргентинской и негритянской музыки. Гитара и арфа
Загадки Черного моря
Все ли мы знаем о биологических загадках Черного моря? Оказывается, нет. В 1993 г. во время полевых экспедиционных работ в Крыму я разговорился с директором Карадагского заповедника П. Г. Семеньковым. Петр Григорьевич - замечательный энтузиаст Крыма,
Похід в Карпати. Восьмиденна пішохідна мандрівка для підготовлених
Приблизна довжина маршруту за картою 90 км, реально — в 2 рази більша. Основні пункти: Яблуницький перевал (921 м); полонина та гора Плоска (1352 м); гори Чорна Клива (1719 м), Браткiвська (1788 м), Гропа (1758 м), Дурня (1709 м); полонина Пантир; пе