+38 044 270 6044
Желаете отдохнуть, ЗВОНИТЕ

«Найхіповіший» фестиваль в Україні


Фестиваль «Шешори» називають «найхіповішим» в Україні, тобто таким, де збирається найбільше і найрізноманітніше товариство неформалів. При цьому тусування наповнене змістом: це велика концертна програма за участю етнофолкових колективів з усього світу, майстер-класи з ремесел, хореографії, музикування і створення артефактів у стилі т.зв. лендарту. А найважливіше і найцікавіше на фестивалі — це його атмосфера. Наш автор спробував її передати.
 
   
(Матеріал подається в скороченні)
 
   
...Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори-2006» зібрав майже десять тисяч учасників і гостей.
 
   
...Фестиваль етнічної музики і лендарту «Шешори» виріс із загальноєвропейського молодіжного табору «Екотопія», який проходив у селі в 2003 році. «Шешори» — це спроба творчого і гармонійного співіснування людини зі світом, який її оточує, — озвучує ідею фестивалю керівник «Зеленого досьє» Тамара Малькова. — А етнічна музика та лендарт — це напрями мистецтва, побудовані на такому взаєморозумінні».
 
   
...Приваблені оголошенням про «фестивальний» дитсадок на сайті «Шешор», ми ризикнули взяти з собою дворічного сина. Жити планували в наметі, а їжу мали намір замовляти у селян. Уже на місці зателефонували до відповідальної за садочок Ганни Різун і дізналися, що групи як такої не буде. «Зголосилося надто мало батьків», — пояснила вихователька. Однак погодилася допомогти і запросила нас зупинитися в себе.
 
   
...Танців — не тільки українських, але й ірландських, естонських та східних — учили на майстер-класах. Заняття проходили під «живу» музику на траві просто неба. Групи «Гурт’Йо’Гурт» (Київ), «Очеретяний кіт» (Вінниця), «Vagilased» (Естонія), які ввечері мали виступи на сцені, вдень грали для учасників майстерень. Молодь активно використовувала можливість знайомитися, спілкуватися, торкатися. Відверто еротичні коментарі глядачів, більшість з яких були чоловіки, спонукала вкладати у танець живота особливий підтекст. А от специфічний «лелечий» крок ірландської джуби навіть у парі позбавляв бажання фліртувати — ноги заплутувалися.
 
   
З-поміж усіх майстерень (окрім танців, були також спів, казки, ткацтво, розпис по склу, гра на українських шумових та британських традиційних музичних інструментах), найбільшою популярністю користувалися класи «Лялька-мотанка» художниці-модельєра Людмили Тесленко-Пономаренко (Київ) та «Сирні коники» майстрині Марії Матвійчук (село Брустури Косівського району).
 
   
...Відчути природу на зуб пропонували і організатори екоакцій. Цього разу лендарт від українських та чеських художників об’єднали з пізнавальними походами околицями Шешор. Біологи Юлія Куцоконь, Наталія Атамась та Іван Парнікоза розповідали про рослини — їстівні, лікарські та отруйні. Деякі корінці та пагони ми мусили їсти. Так з’ясувалося, що перцевий гірчак, він же водяний перець, за смаком, ну, дуже схожий на чорний. А молоді пагони смереки — солодкі...
 
   
Програма фестивалю була дуже насиченою і щільною в часі. Від десятої години ранку до пізнього вечора в різних місцях водночас відбувалося по кілька атракцій. А з настанням темряви починався концерт та масові гуляння, котрі закінчувалися на світанку. Довелося покрутитися, щоби все побачити. Але більшість фестивального люду особливо не напружувалася — обирали один з чотирьох майданчиків і бавилися тим, що там відбувалося. І мало не було.
 
   
На екрані сільського народного дому демонстрували документальні стрічки. Ми захопили лише останній з трьох днів кінопоказу. І одразу пошкодували, що не побачили всієї добірки. (Фільми українських, польських, німецьких, французьких, бельгійських та швейцарських режисерів на «Шешори» привезли Польський інститут у Києві, Французька культурна програма в Україні, львівське культурно-мистецьке об’єднання «Дзиґа».) Руйнування автентики, брутальне вторгнення апологетів цивілізації і культурної попси в замкнене етнічне середовище, мутації і занепад, пошук способів відновити втрачене — такими були мотиви...
 
   
І нарешті — музика. Музична частина фестивалю, безсумнівно, була головною. До вечора кожного дня кількість людей у Шешорах подвоювалася — на концерти з’їжджалися з усього Карпатського регіону.
 
   
...За нашими спостереженнями (кількість піднятих над натовпом рук, інтенсивність танцювальних рухів тощо) слухачі драйвували від наших «Гайдамаків», «Fanfare Ciocarlia» (Румунія) і «Di Grine Kuzine» (Німеччина). З-пів оберту заводилися від «Бурдону» (Львів), «Перкалаби» (Івано-Франківськ), «ДахаБрахи» і «Вія» (Київ), дослухалися до мотивів давніх українських пісень у виконанні жіночого ансамблю «Божичі» (Київ) та квінтету «Петровичі» (Ворохта). І навіть рясний карпатських дощ, який спробував остудити гарячі голови в останній день фестивалю, не зупинив свята. Вода у капцях не заважала нікому.
 
   
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

 

СТАТЬИ О ТУРИЗМЕ


История Перу
Первыми жителями Перу были кочующие охотники-собиратели, обитавшие в пещерах прибрежных районов. Наидревнейшее место - пещера Пикимачай, датируемая 12000 гг. до н.э. Хлопок, фасоль, тыкву, жгучий перец сажали уже в 4000 гг. до н.э. Более поздние куль
Тур по золотому треугольнику Индокитая (Таиланд, Бирма, Лаос)
Мы направлялись в Золотой треугольник - на север Индокитая, туда, где на берегах великой реки Меконг сходятся границы трех государств - Таиланда, Мьянмы и Лаоса. Там в джунглях прячутся маковые поля, по тайным тропам идут опиумные караваны, а в горах
Израиль: достопримечательности Израиля, информация об Израиле
Израиль. Земля трех религий, библейская "Земля Обетованная", родина многих народов и цивилизаций, территория Израиля и в наши дни привлекает внимание миллионов туристов своими историческими памятниками и смешением культур.
Тур в Сенегал. Памятка туристу
Сенегал, что называется, «страна контрастов». Эти несложные, хотя и несколько сумбурные правила поведения, станут полезными тем туристам, кто не желает отсиживаться в одном отдельно взятом отеле.
Шведагон – символ Бирмы
Шведагон, сияющий на вершине холма, – это настоящий символ Бирмы, главная буддийская святыня, поэтому каждый бирманец хотя бы раз в жизни стремится попасть сюда, чтобы прикоснуться к чуду, посидеть в тишине, принести цветы и благовония Будде…
Очікування Різдва
Спочатку були лише зорі. Зірок було так багато, вони були настільки всюди, що зорі були всім. Я ще не знав, що таке небо, тому те, як були зорі, було півкруглим. Ще не існувало далеко i близько, але одна зоря була ясніша i більша. Повітря було нічим.