Книга жалоб и предложений
 
 
+38 044 270 6044
Желаете отдохнуть, ЗВОНИТЕ

Традиції та звичаї святкування Великодня в Україні


Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. У словосполученні «Великий День» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов'ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця...
 
   
Вибраний Богом єврейський народ, з-поміж якого мав прийти Спаситель, найбільшим, встановленим пророком Мойсеєм, святом вважали Пасху. Вона знаменувала перехід обраного людського племені з рабства у вільне життя на дарованій Всевишнім землі. Назва свята дійшла й до нас, однак наповнилась новим змістом. Ісус Христос через добровільну смерть і воскресіння звершив перехід для всього людства і кожної людини зокрема з рабства смерті до вічного життя. Тому Пасха стала святом найбільшої буттєвої радості — відчуття єдності з усім світом і з Живим Богом.
 
   
Людство відзначає цей день уже тисячі років. Тож дібрало чимало способів вшанування Воскреслого Христа, що сформувалися у традиції та звичаї. Багатий на них і Карпатський край.
 
  
Основна ознака тутешнього Великодня — писанка, яка в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських часів, наше сьогодення і віру у вічність. Тому, готуючись в часі Великого посту до гідної зустрічі Пасхи, гуцули протягом цілої чотиридесятниці (навіть і у святкові дні) пишуть писанки. Тоді ж горяни вишивають рушники і серветки, якими згодом покривають великодні кошики.
Страстного тижня господині печуть особливий хліб — паску — на згадку про Христові слова: «Я є Хліб життя». Ці паски є найбільшою окрасою і основною поживою великоднього столу.
 
   
За три дні до свята Живного четверга на Гуцульщині діти ходять «гріти діда», відвідуючи хресних батьків та інші господи, особливо ті, де є старенькі люди. °х душі малеча зігріває окликами: «Грієм діда. Печіть паски. За три дні Великдень!». Діточок віддячують за добру звістку кукуцами — спеціально спеченими булочками з хрестиками. В наші дні ще й пригощають солодощами.
 
   
А в Страстну п'ятницю — у день страдницької смерті розп'ятого Христа старі й малі ідуть до церкви, щоб вклонитися Святій Плащаниці. Саме час посидіти біля неї, як біля померлої людини, міркуючи про своє життя та слухаючи читання «Дій святих апостолів». Багато людей, особливо молодь, у храмі проводять нічні чування, що розпочинаються з «Хресної дороги». Жодної справи не повинна торкнутися рука в цей день скорботи, жодне зайве слово чи жарт не мають зірватися з язика.
 
   
А Великодня субота — це останній день підготовки до свята і остання нагода висповідатися й прийняти Святі Тайни Тіла і Крові Христа. Без цього не досягнути повноти свята. Не гідно сідати до великоднього столу з неочищеним серцем і устами. Великдень є символом щорічної можливості почати нове життя.
 
   
У Пасхальну ніч храм буває переповнений молільниками. На цей час сюди приїздять і ті, хто живе у найвіддаленіших куточках і не завжди може бувати на богослужіннях. Адже йдеться про момент особливого духовного пережиття величного Воскресіння.
 
   
«Христос воскрес!» — лунає на світанку. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене в прикрашених кошиках і кухлях. Люди христосуються і поспішають додому — до сім'ї, родини, особливо якщо вдома з нетерпінням чекають свяченого старенькі й хворі, найменші... І ось всі умиваються свяченою водою, в яку опущено писанку та хрестик, а лише тоді до святкового сніданку, щоб розговітися* яйцем і паскою.
 
   
Великодній тиждень — Світлий тиждень. А закінчується він Провідною неділею, або Антипасхою. Це день відвідин померлих. Мало не всі родичі тих, хто відійшов у вічність, збираються на цвинтарі, щоб згадати рідних і сповістити радість воскресіння: «...Христос воскресе із мертвих і смертію смерть поправ!».
 
   
*Говіти — постити, відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді й причастя, сповідатися, причащатися.
 
   
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

 

СТАТЬИ О ТУРИЗМЕ


В Амстердам! Тур "на недельку до второго" в старый добрый Амстердам!
Этот город, Амстердам, стоит на бычьих шкурах. В самом прямом смысле этого слова: в средние века строители укрепляли зыбкую почву бычьими шкурами, чтобы дома не "уплыли". Это один из тех фактов, которые остаются тайной в турах в Амстердам для туристо
История Хорватии
В 229 году до н.э. земли коренных жителей Хорватии, иллириан, были присоединены к территории Римской Империи и в 285 году н.э. Император Диоклетиан построил укрепленный дворец в Сплите, руины которого сейчас являются самыми впечатляющими в восточной
Арабский шарм для русских шейхов: Шарм-эль-Шейх
Подумать только, южная оконечность Синайского полуострова, стык Суэцкого и Акабского заливов. Место, где расходятся континенты. Земля, на которой Бог явился Моисею и передал людям скрижали Завета. И в таком месте - курорт, и не просто курорт, а один
Горные лыжи как есть. Вот кто-то с горочки спустился...
Горные лыжи — самый бурноразвивающийся вид спорта. В горных лыжах произошел качественный скачок. Горные лыжи сегодня могут позволить себе многие. Горные лыжи стали самым массовым
Марокканские этюды или ремарки к отдыху в Марокко
Всех впечатлительных сразу предупреждаю: попадете в Марокко – крышу точно снесет. Грубо, но это так. Поэтому советую: не влюбляйтесь в эту страну – иначе, словно городской сумасшедший, начнете бессмысленно кружить по узким сумрачным тупикам какой-ниб
Фешенебельный горнолыжный курорт Австрии Китцбюэль. Погружение в волшебный мир.
Собираясь на отдых в Австрию обратите внимание на горнолыжный курорт Китцбюэль