Книга жалоб и предложений
 
 
+38 044 270 6044
Желаете отдохнуть, ЗВОНИТЕ

Традиції та звичаї святкування Великодня в Україні


Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. У словосполученні «Великий День» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов'ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця...
 
   
Вибраний Богом єврейський народ, з-поміж якого мав прийти Спаситель, найбільшим, встановленим пророком Мойсеєм, святом вважали Пасху. Вона знаменувала перехід обраного людського племені з рабства у вільне життя на дарованій Всевишнім землі. Назва свята дійшла й до нас, однак наповнилась новим змістом. Ісус Христос через добровільну смерть і воскресіння звершив перехід для всього людства і кожної людини зокрема з рабства смерті до вічного життя. Тому Пасха стала святом найбільшої буттєвої радості — відчуття єдності з усім світом і з Живим Богом.
 
   
Людство відзначає цей день уже тисячі років. Тож дібрало чимало способів вшанування Воскреслого Христа, що сформувалися у традиції та звичаї. Багатий на них і Карпатський край.
 
  
Основна ознака тутешнього Великодня — писанка, яка в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських часів, наше сьогодення і віру у вічність. Тому, готуючись в часі Великого посту до гідної зустрічі Пасхи, гуцули протягом цілої чотиридесятниці (навіть і у святкові дні) пишуть писанки. Тоді ж горяни вишивають рушники і серветки, якими згодом покривають великодні кошики.
Страстного тижня господині печуть особливий хліб — паску — на згадку про Христові слова: «Я є Хліб життя». Ці паски є найбільшою окрасою і основною поживою великоднього столу.
 
   
За три дні до свята Живного четверга на Гуцульщині діти ходять «гріти діда», відвідуючи хресних батьків та інші господи, особливо ті, де є старенькі люди. °х душі малеча зігріває окликами: «Грієм діда. Печіть паски. За три дні Великдень!». Діточок віддячують за добру звістку кукуцами — спеціально спеченими булочками з хрестиками. В наші дні ще й пригощають солодощами.
 
   
А в Страстну п'ятницю — у день страдницької смерті розп'ятого Христа старі й малі ідуть до церкви, щоб вклонитися Святій Плащаниці. Саме час посидіти біля неї, як біля померлої людини, міркуючи про своє життя та слухаючи читання «Дій святих апостолів». Багато людей, особливо молодь, у храмі проводять нічні чування, що розпочинаються з «Хресної дороги». Жодної справи не повинна торкнутися рука в цей день скорботи, жодне зайве слово чи жарт не мають зірватися з язика.
 
   
А Великодня субота — це останній день підготовки до свята і остання нагода висповідатися й прийняти Святі Тайни Тіла і Крові Христа. Без цього не досягнути повноти свята. Не гідно сідати до великоднього столу з неочищеним серцем і устами. Великдень є символом щорічної можливості почати нове життя.
 
   
У Пасхальну ніч храм буває переповнений молільниками. На цей час сюди приїздять і ті, хто живе у найвіддаленіших куточках і не завжди може бувати на богослужіннях. Адже йдеться про момент особливого духовного пережиття величного Воскресіння.
 
   
«Христос воскрес!» — лунає на світанку. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене в прикрашених кошиках і кухлях. Люди христосуються і поспішають додому — до сім'ї, родини, особливо якщо вдома з нетерпінням чекають свяченого старенькі й хворі, найменші... І ось всі умиваються свяченою водою, в яку опущено писанку та хрестик, а лише тоді до святкового сніданку, щоб розговітися* яйцем і паскою.
 
   
Великодній тиждень — Світлий тиждень. А закінчується він Провідною неділею, або Антипасхою. Це день відвідин померлих. Мало не всі родичі тих, хто відійшов у вічність, збираються на цвинтарі, щоб згадати рідних і сповістити радість воскресіння: «...Христос воскресе із мертвих і смертію смерть поправ!».
 
   
*Говіти — постити, відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді й причастя, сповідатися, причащатися.
 
   
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

 

СТАТЬИ О ТУРИЗМЕ


Достопримечательности Иордании: не пропустите
Об Иорданском Хашимитском королевстве (Иордании) у нас известно не многое. О достопримечательностях Иордании - еще меньше. Тем не менее, это часть Святой земли, по которой ходили Христос, Моисей и Иоанн Креститель.
Культура Уругвая. Традиции Уругвая. Кухня Уругвая
Уругвай достаточно маленькая страна, но здесь есть традиции. Международное признание получили художник Педро Фигари и Хосе Энрике Родо из Уругвая.
Армянский коньяк - частица Армении
Побывавший в Ереване Горький остроумно заметил, что "легче подняться на гору Арарат, чем выйти из подвала "Арарата". Каждый, кто хоть раз отведал армянский коньяк, никогда больше не забудет его вкус. Армянский коньяк изготавливается исключительно в А
Кухня Малайзии. Дуриан - культурный символ региона
Этот запах разлагающейся плоти висит над фруктовыми рядами Юго-Восточной Азии. Это пургаторий, через который надо пройти, чтобы открылись врата рая. Многие не выдерживают - ломаются в самом начале. Их можно понять: так пахнет тело в давно не стираных
Мандруємо по Карпатах: нові маршрути - нові враження
Пропонуємо опис не розкрученого, малоходженого маршрута, який, однак є по-своєму цікавий і пізнавальний. В його арсеналі дві вершини і найвищий карпатський водоспад. Скориставшись з публікації, можна влаштувати собі мандрівку середньої важкості на дв
Нетания-отдых в Израиле в любое время года
Израиль страна небольшая по площади и поэтому для исследования страны можно останавливаться в одном городе и совершать радиальные экскурсии. Одним из городов пребывание в которых предлагают турфирмы организующие туры в Израиль является Нетания. Город