+38 067 384 3950
Желаете отдохнуть, ЗВОНИТЕ
Активный отдых Отели ТК БУКОВЕЛЬ (SPO)

530

1 дня / 0 ночей

Гуцульська архітектура - оборонна споруда


Якщо був колись Вселенський потоп, то першу гражду в Карпатах мусів збудувати якийсь гуцульський Ной. Цей химерний комплекс дерев'яних споруд, поставлений високо в горах на полонинах дiдами-прадiдами сучасних верховинців, справді здалеку нагадує обрисами старовинний корабель, що пливе у зеленому морі.
 
   
Впродовж короткого гірського літа у цій селянській садибі, яка зусібіч обведена суцільною високою огорожею, клопочеться гуцульська родина. Заки у горах тепло, господарі мусять подбати про достаток на зиму, бо, коли гори замете снігом, ця гуцульська оселя перетвориться на відірваний від світу острівець життя.
 
   
Щоб вижити у суворому побутi карпатських гiр, ще сотню рокiв тому гуцули будували саме такi укрiпленi садиби i перетворювали їх на справжнi фортецi. Цi гражди або «хати з брамами» вони тулили десь на полонинах та узлiссях, вiдходячи в пошуках кращого мiсця все далi й далi вiд давнього осердя гуцульського села - десятка будиночків, церкви, школи та деяких інших громадських споруд.
 
   
У вiдлюдному мiсцi гражда мусiла бути певною мiрою оборонною спорудою. Насамперед, газдам залежало на тому, щоб оборонитися вiд хижого звiра — вовкiв та дикiв. Гражду будували так, щоб вiд бокових стiн хати вибiгали двi шеренги господарських будiвель, якi й слугували укрiпленнями. Цi споруди, якi називають притулами, трохи нижчi вiд самої хати, а дахи їх спадають назовнi. У тому ж мiсцi, де притули з'єднанi iз житловим будинком, їхнi дахи зливаються з вищим вiд них дахом хати в одне цiле. Спереду обидвi шеренги будiвель-укрiплень з'єднуються палiсадом з колод, що його покриває стрiмкий двосхилий дашок.
 
   
Неприступнiсть гражди робила її привабливим мiсцем для зимiвлi опришкiв, якi часто переховувалися саме в таких «гуцульських замках». Щоправда, донинi вже не позоставалося тих справжнiх дерев'яних фортець, якi пам'ятають давнi часи. Але й гражди, що залишилися дотепер, пощадженi вiйнами де-не-де по виселках, вiддалених вiд трактiв, будувалися за прадавнiми заповiтами.
 
   
Обрання мiсця пiд будiвництво гражди було справою дуже вiдповiдальною. Треба було не помилитися у виборi i поставити гражду там, де i мiсцина безпечна, i земля — щедра. Вважалося доброю ознакою, якщо неподалiк того мiсця, де планувалося покласти хату, був великий мурашник або пригнана сюди худоба-маржина добре паслася i не втiкала. Але щоб впевнитися у вдалому виборi, газда мусiв чекати до вечора, а тодi розпалював ватру i лягав спати на обраному мiсцi. Добрий i спокiйний сон вiщував гуцулу, що мiсце сприятливе для будiвництва.
 
   
Залежно вiд заможностi господарiв хати-гражди могли суттєво вiдрiзнятися i за величиною, i за набором господарських будiвель. З часом садиби бувало розросталися вшир, стару гражду обносили новою загорожею, всерединi двору добудовували новi споруди. Таке обiйстя перетворювалося в комплекс хат i будiвель, дивовижно, але органiчно, поєднаних мiж собою критими коридорами або галерейками, подiбними на подовгастi альтанки.
 
   
Закоханий у Гуцульщину дослiдник-етнограф Станiслав Вiнценз на початку минулого столiття описав гражду заможного газди Фоки Шумея, яка, окрiм найстарiшої загородi, мала ще п'ять гражд, п'ять замкнутих подвiр'їв, куди ззовнi можна було дiстатися через низькi брами, накритi високими спадистими дашками. Коли всi брами замикалися, кожне подвiр'я ніби ставало окремим свiтом.
 
   
До наших днiв збереглося небагато гражд. Поодиноко мiж горами стоять помилуванi часом старi гуцульськi хати з брамами. Чи не остання хата-гражда, в якiй дотепер ще живуть людi, збереглася на присiлку Iгрець бiля села Криворiвнi у Верховинському районi.
 
   
Тут, на полонинi, ще у 1925 роцi на мiсцi старої гражди нову хату поклав Петро Шарапуряк. Тепер тут живе онука Шарапуряка, 43-рiчна Калина зi своїм чоловiком Миколою Марусяком. У подружжя троє дiтей, але батьки не впевненi, що молодше поколiння наважиться вести господарку у суворому побутi гражди.
 
   
Як i сотнi рокiв тому, основною прикрiстю для мешканцiв гражди є напади на худобу хижих звiрiв, насамперед вовкiв, якi минулої осенi задерли кiлькох овець на вигонi. Iнша бiда — непостiйна карпатська погода. Хоча хата Марусякiв стоїть так, що нi снiгова лавина, нi тим паче повiнь чи зсув, не загрожують обiйстю, але газдам доводиться чимало поклопотатися, щоб вберегти вiд дощу сiно, якого на зиму треба запасти чимало — три десятки овець, корови та кiнь потребують багато харчу. До речi, чи не єдиними ознаками цивiлiзацiї тут є тiльки новiтня косарка, яка допомагає газдам скосити траву, щоб зробити необхiднi запаси сiна, та телевізор, що ловить один чи два центральнi канали.
 
   
Навiть про сiльськi новини Марусяки дiзнаються найпiзнiше: гостi до їхньої садиби навiдуються рiдко. Щоб пiднятися до гражди, треба затратити щонайменше годину. I хоча присiлок за адмiнiстративним подiлом належить до села Криворiвнi, краще i швидше дiстатися до садиби з боку сусiднього села Букiвця. Зрiдка сюди заїжджає автолавка (заїхати на гору може лише потужний ГАЗ-66), тож господарi можуть придбати собi те, чого не мають у господарствi — муку, кукурудзянку, цукор та олiю.
 
   
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

 

СТАТЬИ О ТУРИЗМЕ


Тур по Скандинавии: Финляндия + Швеция + Дания + Норвегия
Чем Скандинавия так привлекает наших туристов? В первую очередь великолепной природой и климатом, привычным нашему брату. Финляндия: дорога царей. Из “Путеводителя по Финляндии” В.Н.Майнова, 1887 г.: “На двух островах Вуоксы находятся два старинных г
Коррида по-эмиратски, по ОАЭ-шному!
Самым экзотическим и популярным зрелищем в ОАЭ на Ид-аль-Адха стали бои быков. Они проводятся в Эль-Гурфе, что находится на полпути между Эль-Фуджейрой, столицей одноименного княжества, и Кальбой. Говорят, что эта традиция восходит
Бельгия. Тур в Брюссель на Рождество
"Столицей Европы" называют Брюссель - город, в котором расположена штаб-квартира Европейского Сообщества. Здесь всегда много туристов, особенно в Рождественские дни
Кухня Узбекистана: искусство печь хлеб
Таджики называют ее танур, армяне – тонир, а для грузин это тонэ. Но, появляясь в странах, где есть поклонники узбекской кухни, больше всего эта печь известна в мире как узбекский тандыр
Какой пляж выбрать? Экскурсия по пляжам Крыма
От Портового до Тарханкута. Большие просторные пляжи. Много мелководных бухт: с. Портовое, Бакальской косы, с.Межводного, п.Черноморского, с. Оленевка, с.Лазурного и п.Новоозерного - прогреваются уже с первых чисел мая и до середины октября. Пляж - м
Збираємося в травні в Кам'янець-Подільський. Повітроплавання в Україні
Кам'янцю-Подільському якихось спеціальних «пасток» на туристів розставляти не треба — сюди і так щороку приїжджають тисячі гостей із різних країн світу. Але в середині травня відвідувачам міста над Смотричем щастить подвійно: над сірими стінами старо