+38 044 270 6044
Желаете отдохнуть, ЗВОНИТЕ
Активный отдых Отели ТК БУКОВЕЛЬ (SPO)

530

1 дня / 0 ночей

Гуцульська архітектура - оборонна споруда


Якщо був колись Вселенський потоп, то першу гражду в Карпатах мусів збудувати якийсь гуцульський Ной. Цей химерний комплекс дерев'яних споруд, поставлений високо в горах на полонинах дiдами-прадiдами сучасних верховинців, справді здалеку нагадує обрисами старовинний корабель, що пливе у зеленому морі.
 
   
Впродовж короткого гірського літа у цій селянській садибі, яка зусібіч обведена суцільною високою огорожею, клопочеться гуцульська родина. Заки у горах тепло, господарі мусять подбати про достаток на зиму, бо, коли гори замете снігом, ця гуцульська оселя перетвориться на відірваний від світу острівець життя.
 
   
Щоб вижити у суворому побутi карпатських гiр, ще сотню рокiв тому гуцули будували саме такi укрiпленi садиби i перетворювали їх на справжнi фортецi. Цi гражди або «хати з брамами» вони тулили десь на полонинах та узлiссях, вiдходячи в пошуках кращого мiсця все далi й далi вiд давнього осердя гуцульського села - десятка будиночків, церкви, школи та деяких інших громадських споруд.
 
   
У вiдлюдному мiсцi гражда мусiла бути певною мiрою оборонною спорудою. Насамперед, газдам залежало на тому, щоб оборонитися вiд хижого звiра — вовкiв та дикiв. Гражду будували так, щоб вiд бокових стiн хати вибiгали двi шеренги господарських будiвель, якi й слугували укрiпленнями. Цi споруди, якi називають притулами, трохи нижчi вiд самої хати, а дахи їх спадають назовнi. У тому ж мiсцi, де притули з'єднанi iз житловим будинком, їхнi дахи зливаються з вищим вiд них дахом хати в одне цiле. Спереду обидвi шеренги будiвель-укрiплень з'єднуються палiсадом з колод, що його покриває стрiмкий двосхилий дашок.
 
   
Неприступнiсть гражди робила її привабливим мiсцем для зимiвлi опришкiв, якi часто переховувалися саме в таких «гуцульських замках». Щоправда, донинi вже не позоставалося тих справжнiх дерев'яних фортець, якi пам'ятають давнi часи. Але й гражди, що залишилися дотепер, пощадженi вiйнами де-не-де по виселках, вiддалених вiд трактiв, будувалися за прадавнiми заповiтами.
 
   
Обрання мiсця пiд будiвництво гражди було справою дуже вiдповiдальною. Треба було не помилитися у виборi i поставити гражду там, де i мiсцина безпечна, i земля — щедра. Вважалося доброю ознакою, якщо неподалiк того мiсця, де планувалося покласти хату, був великий мурашник або пригнана сюди худоба-маржина добре паслася i не втiкала. Але щоб впевнитися у вдалому виборi, газда мусiв чекати до вечора, а тодi розпалював ватру i лягав спати на обраному мiсцi. Добрий i спокiйний сон вiщував гуцулу, що мiсце сприятливе для будiвництва.
 
   
Залежно вiд заможностi господарiв хати-гражди могли суттєво вiдрiзнятися i за величиною, i за набором господарських будiвель. З часом садиби бувало розросталися вшир, стару гражду обносили новою загорожею, всерединi двору добудовували новi споруди. Таке обiйстя перетворювалося в комплекс хат i будiвель, дивовижно, але органiчно, поєднаних мiж собою критими коридорами або галерейками, подiбними на подовгастi альтанки.
 
   
Закоханий у Гуцульщину дослiдник-етнограф Станiслав Вiнценз на початку минулого столiття описав гражду заможного газди Фоки Шумея, яка, окрiм найстарiшої загородi, мала ще п'ять гражд, п'ять замкнутих подвiр'їв, куди ззовнi можна було дiстатися через низькi брами, накритi високими спадистими дашками. Коли всi брами замикалися, кожне подвiр'я ніби ставало окремим свiтом.
 
   
До наших днiв збереглося небагато гражд. Поодиноко мiж горами стоять помилуванi часом старi гуцульськi хати з брамами. Чи не остання хата-гражда, в якiй дотепер ще живуть людi, збереглася на присiлку Iгрець бiля села Криворiвнi у Верховинському районi.
 
   
Тут, на полонинi, ще у 1925 роцi на мiсцi старої гражди нову хату поклав Петро Шарапуряк. Тепер тут живе онука Шарапуряка, 43-рiчна Калина зi своїм чоловiком Миколою Марусяком. У подружжя троє дiтей, але батьки не впевненi, що молодше поколiння наважиться вести господарку у суворому побутi гражди.
 
   
Як i сотнi рокiв тому, основною прикрiстю для мешканцiв гражди є напади на худобу хижих звiрiв, насамперед вовкiв, якi минулої осенi задерли кiлькох овець на вигонi. Iнша бiда — непостiйна карпатська погода. Хоча хата Марусякiв стоїть так, що нi снiгова лавина, нi тим паче повiнь чи зсув, не загрожують обiйстю, але газдам доводиться чимало поклопотатися, щоб вберегти вiд дощу сiно, якого на зиму треба запасти чимало — три десятки овець, корови та кiнь потребують багато харчу. До речi, чи не єдиними ознаками цивiлiзацiї тут є тiльки новiтня косарка, яка допомагає газдам скосити траву, щоб зробити необхiднi запаси сiна, та телевізор, що ловить один чи два центральнi канали.
 
   
Навiть про сiльськi новини Марусяки дiзнаються найпiзнiше: гостi до їхньої садиби навiдуються рiдко. Щоб пiднятися до гражди, треба затратити щонайменше годину. I хоча присiлок за адмiнiстративним подiлом належить до села Криворiвнi, краще i швидше дiстатися до садиби з боку сусiднього села Букiвця. Зрiдка сюди заїжджає автолавка (заїхати на гору може лише потужний ГАЗ-66), тож господарi можуть придбати собi те, чого не мають у господарствi — муку, кукурудзянку, цукор та олiю.
 
   
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

 

СТАТЬИ О ТУРИЗМЕ


История Швейцарии
Первыми поселенцами в Швейцарии были представители гельветов. Романские племена в Швейцарии появились в 107 году до н.э., но в Швейцарии они так и не смогли
Храмы Луксора - древняя машина времени
Абу-Симбел храм царицы Хатшепсут и, разумеется, грандиозные строения Луксора и соседнего Карнака. Здесь в Луксоре словно делаешь шаг прямо в глубь веков...
Лечебные туры в Израиль
Лечебные туры в Израиль, несмотря на высокие цены, пользуются стабильной популярностью в СНГ. Причем все чаще наши туристы посещают не только уже широко известное у нас Мертвое море, но и другие лечебные центры Израиля.
Израиль: на Святой земле без перемен
В этот раз я летел в Тель-Авив рейсом отечественной авиакомпании и потому отделался ответами на простые вопросы нашего сотрудника службы безопасности: бывал ли я в Израиле и зачем лечу туда сейчас. Сразу вспомнился 1999 год и мой предыдущий визит на
Эквадор. Пуп земли – в Эквадоре!
Эквадор - испанская жемчужина в оправе Анд. Странное чувство охватывает в древних колониальных городах Южной Америки они кажутся гораздо "более испанскими", чем в метрополии, точнее, "законсервированными" историей, будто уснули летаргическим сном лет
Унікальний потяг у Карпатах - «червона рута». Мандруємо «червоною рутою» по Карпатах
Відколи на великому транскарпатському залізничному тракті утвердилися підміські чотиривагонні дизелі, відразу ж названі у народі «червоною рутою», розпочалася кульмінація цілої столітньої колійової історії у Карпатах. Фактично одна частина гір, яка в