+38 044 270 60 44
Желаете отдохнуть, ЗВОНИТЕ

Розвиток туризму у Карпатах


Туризм — дуже серйозна й прибуткова справа, одна з важливих галузей економіки будь-якої країни. Як він розвивається у нашій державі? В чому полягає системний підхід до туризму? Вважаємо, що Вам буде цікаво почути думку людини, яка має безпосередній вплив на розвиток туристичного бізнесу в Карпатському регіоні.
 
   
Матолич Богдан Михайлович. Голова правління Ради з туризму Карпатського регіону (РТКР), член колегії Державної туристичної адміністрації України (ДТА). Народився 28 квітня 1955 року на Дрогобиччині. Закінчив Львівську політехніку, інженер-будівельник, більше десяти років працював за спеціальністю. Остання посада у будівництві — головний інженер підприємства «Трускавецькурортбуд». З 1987 року — на державній службі: перший заступник голови міської ради, мер Трускавця. З 2001 року — заступник голови Львівської облдержадміністрації з питань соціальної сфери, охорони здоров'я, туризму і курортів, молодіжної політики та спорту. Одружений, має двох синів.
 
   
- Вас можна назвати «карпатською» людиною у колегії ДТА? Як вдається відстоювати регіональні інтереси?
 
   
Членами колегії від регіонів є дві особи: міністр курортів Криму Олександр Таряник і я — від Львівщини та РТКР. Карпати і Крим — дві опорні бази туризму в Україні. Звичайно, намагаюсь лобіювати карпатські інтереси на всеукраїнському рівні. Саме на останній колегії наголошував на тому, що приклад Ради з туризму демонструє необхідність створення таких асоціацій в інших регіонах.
 
   
Подібна система вже відпрацьована у багатьох країнах. Наприклад, у Канаді на регіональному ринку працюють тільки асоціативні об'єднання. Причому достатньо великі — більше тисячі фірм. Керівники таких потужних організацій мають змогу входження до уряду, парламенту і можуть гідно представляти інтереси всіх членів об'єднання. Поки що ми не можемо рівнятися з тими ж канадцями, але РТКР теж постійно росте і це вигідно для її членів. Минулого року до нас приєдналася Тернопільська область і тепер помітно прогресує у розвитку туризму. Потрібно зауважити, що ми приймаємо у члени Ради не тільки на рівні областей. Сьогодні РТКР складається з 97 організацій і фірм.
 
   
- Наскільки це актуально для інших регіонів України?
 
   
Думаю, що після останньої колегії почнеться створення подібних об'єднань на сході та півдні України. Тому, що це доцільно й перспективно. Об'єднання зусиль у нинішніх умовах здешевлює входження в ринок. Нам це дало можливість за останній рік побувати майже на всіх престижних туристичних виставках. Для окремої фірми взяти участь у міжнародній виставці — величезні затрати. А поїхати у складі делегації РТКР або представити свої можливості на загальному стенді коштує в декілька разів дешевше.
 
   
Бренд Ради з туризму вже достатньо відомий у Європі. Наш стенд шукають на виставках, до нас прислуховуються. Це приємно.
 
   
- Як вплинуло впровадження нового закону про туризм на його розвиток в Україні?
 
   
Новий закон виявив цікаві особливості. Наприклад, на Львівщині до 1 січня 2004 року було зареєстровано приблизно 300 туристичних фірм. Після перереєстрації та отримання нових ліцензій лишилися 61 туроператор і 80 турагентів, тобто загальна кількість зменшилася вдвічі. А вартість послуг, наданих підприємствами туристичної галузі Львівської області у першому півріччі цього року, збільшилася на 27 відсотків. Кількість людей, що працюють в туризмі, зменшилася всього на 40-50 осіб, тобто майже не змінилася. Відсіялися тільки ті, що працювали нелегально, або не мали ніякого впливу на ринку. Виграли й туристи, тому що отримали певні гарантії.
 
   
- Зміна законодавства була єдиною проблемою, і тепер вона вирішена? Чи все ж таки лишилися питання, які заважають українському туризму?
 
   
Проблема будь-якої галузі — торгівлі, транспорту, надання комунальних послуг — завжди стосується і туризму. Від того, наскільки злагоджено вони будуть працювати, залежить і розвиток туристичного бізнесу в Україні.
 
   
Про власне туристичні питання. По-перше, необхідне створення єдиної мережі інформаційних центрів. У кожному обласному центрі, потім — у районах і нижче. Потрібно зав'язати їх у мережу під егідою Держтурадміністрації. Зі свого боку ДТА має забезпечити такі організації відповідною продукцією.
 
   
Друге — кадри. На останній колегії називалася цифра у 150 учбових закладів різного рівня акредитації, які готують працівників туристичної галузі. Слабка ланка тут — підготовка кадрів середнього рівня. Менеджерів навчили багато, а покоївок, кваліфікованого обслуговуючого персоналу — обмаль.
 
   
По-третє, нам треба терміново упорядкувати відносини з іноземними туроператорами й турагентами. Законом це передбачено, але на регіональному рівні контроль відсутній, тому що нема органу, який би за це відповідав.
 
   
Наприклад, польські туристичні групи їздять у нас своїми автобусами зі своїми екскурсоводами та супроводом. Цілком автономно, ні з ким не погоджуючи.
 
   
- Хіба їх не зустрічають наші турфірми?
 
   
У тому-то й справа, що ніхто не зустрічає. Кордон переїхали, заїжджають до будь-якого міста і роблять, що заманеться. Уявіть собі щось подібне з автобусом українських туристів у Кракові чи Варшаві. Або заплатиш певну суму за те, що везеш організовану групу, або тобі прикріплять місцевого гіда, теж за гроші. І це — нормально, а те, що робиться в нас, — неправильно.
 
   
Четверте, а може, й перше — упорядкування транспортних коридорів. Турист із Євросоюзу в'їжджає в нашу рідну Україну і починається: дороги, освітлення, сервісна мережа. І знову-таки — інформація. Якщо турист підготовлений, старанно вивчив карту і т.п., то ще якось справиться. Якщо хоче дізнатись про все у нас — дуже складно йому буде.
 
   
Сьогодні закінчується будівництво відрізка траси Чоп-Київ, почали будувати концесійну дорогу від Краковця.
 
   
- Це буде робитися за рахунок бюджетних коштів?
 
   
Є загальнодержавна програма розвитку туризму, і є відповідні програми для кожної області. Наприклад, Львівщині це буде коштувати приблизно 330 млн. гривень на 5 років. З них державних коштів — до 15 відсотків. Решта — інвестиції.
 
   
Тут випливає ще одна проблема туризму — створення сприятливого клімату для залучення інвестицій, і не тільки зовнішніх. Поки що, на жаль, це не стало послідовним процесом. Досвід показує, що інвестор іде тільки туди, де має певні гарантії. У зв'язку з цим минулого року в нас був розроблений проект за підтримки PAUCI (Польсько-Американсько-Українська Ініціатива про співпрацю) по інвестиційному клімату на території Карпатського регіону. З 7 по 9 жовтня цього року буде проводитись IV Міжнародний економічний форум. Один з основних салонів Форуму — туризм і рекреація. Виставимо приблизно 30 інвестиційних проектів: маршрути, курорти, гірськолижний спорт.
 
   
- Чи розробляються нові туристичні маршрути?
 
   
Вже готовий зовсім новий маршрут «Королівський шлях» — від Варшави до Кам'янця-Подільського. Його сміливо можна назвати суперєвропейським. До кінця цього року запрацюють маршрути «Слідами бравого вояка Швейка», «Дерев'яний шлях» (пам'ятками дерев'яної архітектури регіону). Давно діє маршрут замками Львівщини «Золота підкова». Але всі вони потребують додаткового обладнання.
 
   
- Які ще види туризму мають перспективу розвитку в Україні?
 
   
Їх декілька. Бачите, як «пішов» зараз сільський зелений туризм. Тільки на Львівщині працює більше 200 садиб, але не всі легалізовані. Їм теж треба дати гарантії, стимул для розвитку, а не накидати одразу податковий зашморг.
 
   
Сакральний туризм — храми, цвинтарі, поховання. Родинний — люди відвідують ті місця, звідки походили їхні предки. Варіантів є багато. Наприклад, закриваються шахти у Червонограді — туди теж можна водити туристів, тільки гарантувати безпеку. Думаю, що всім було б цікаво подивитись, як добували вугілля.
 
   
Вчора був на Стільському Городищі у Миколаївському районі, за 30 км від Львова. Ціле місто було засноване у першому сторіччі! Воно недосліджене, і науковці мають там роботи на півсотні років. А чому б туди не зробити туристичний маршрут із парою опорних точок?
 
   
- У світі туризм іноді робиться на будь-якій темі за рахунок створення туристичних міфів.
 
   
Так, ви праві. У провінції Галіфакс (північ Канади) є поховання жертв катастрофи «Титаніка». Ними ніхто ніколи не цікавився, а потім вийшов фільм, і зараз там — паломництво, наплив туристів. Ще є пірс, до якого прибували пароплави з емігрантами, й зокрема, 400 тисяч з України . Теж популярний туристичний об'єкт. Зробили музей еміграції: як люди прибували, провозили речі, як їх зустрічали, видавали документи. Дуже цікаво, і таких моментів багато.
 
   
- Чим захоплюєтесь у вільний час? Чи ходите в гори?
 
   
Захоплення «з'їдає» робота, часу майже не залишається. Як кожна людина, дуже люблю мандрувати, але зараз це деколи вдається тільки у складі офіційних делегацій. Подібні поїздки важко назвати відпочинком...
 
   
- За Трускавцем не сумуєте?
 
   
Невеличка ностальгія є. Там було цікаво працювати, запроваджувати новинки у міському господарстві. Наприклад, нам вдалося створити першу в СНД спеціальну економічну зону саме туристично-рекреаційного напрямку. Вона успішно працює до цього часу. Було вирішено багато інших питань. Але життя продовжується, треба рухатись далі.
 
   
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

 

СТАТЬИ О ТУРИЗМЕ


Туристический фото альбом: как правильно делать фото?
Пленочные фотоаппараты тихо сдают свои позиции. Пока профессионалы рассуждают о том, что с помощью цифровых технологий не получишь нужной резкости (глубины, яркости, четкости), обычные люди покупают себе простенькие цифровые камеры (по привычке назыв
История Сейшельских островов
Никто не жил на Сейшельских островах до 17 века. В 1609 году Британский корабль из восточной Индии причалил к этим берегам, и через несколько лет капитаны пиратских судов сделали Сейшельские острова основной базой для своих операций в Индийском океан
Культура Турции. Традиции Турции. Кухня Турции
Османская литература и придворная музыка Турции имели по большей части религиозный характер и звучали напыщенно и печально для западного уха. Изобразительное искусство были ограничены требованиями ислама, запрещавшими изображать существа «с бессмертн
Альпы, Швейцария, Тичино: удивительные контрасты отдыха
Тичино - уникальный кантон Швейцарии, расположенный на юге Альп и имеющий единственный официальный язык - итальянский. Кантон Швейцарии Тичино находится на главной автомобильной и железнодорожной магистрали Сен-Готтард, соединяющей север и юг Европы
Достопримечательности Доминиканской республики (Доминиканы)
Доминиканская республика - это экзотический край роскошной природы, сотен километров белоснежных пляжей, богатейшие коралловые рифы, живописный ландшафт, чистые реки, самобытная культура и доброжелательное население. Христофор Колумб
Тур в Венгрию. Путешествие по Эгеру. Экскурсии по Эгеру. Лечебный курорт Венгрии - Эгер
В средневековый город Эгер, расположенный между горами Бюк и Матра, туристы едут отдыхать, лечиться и за культурными впечатлениями. Эгер включен в большинство обзорных туров по Венгрии, сюда приезжают из Будапешта (128 км) на однодневные экскурсии, Э