+38 044 270 6044
Желаете отдохнуть, ЗВОНИТЕ
Поиск тура

Тур в Карпати на свята. Свято у Карпатах - Рахманський Великдень

Ця публікація відображає одну з красивих карпатських легенд, що опинилася в полі зору багатьох дослідників, науковців. Легенда пояснює, чому у гуцулів існує два Великодні і чому на писанках вони малюють знак нескінченої дороги.
 
   
(Матеріал подається в скороченні)
 
   
«Бом-м, бом-м-м — чуєте? Тс-с-с!», — старий гуцул прикладає палець до вуст, а вухо — до каменю. Чоловік закриває очі, кілька хвилин лежить нерухомо на землі — дослухається, що робиться в карпатських глибинах. А потім починає наспівувати якусь дуже знайому мелодію. «Що це?» — запитуємо. «Гудуть дзвони рахманські», — каже він.
 
   
Два Великодні
«За дуже давнім звичаєм, — починає розповідь Михайло Ванджурак з Верховини, — гуцули двічі святкують Великдень. Спочатку — Воскресіння Христове. А через двадцять п’ять днів після Пасхи — Рахманський Великдень. У цей день у горах можна почути музику дзвонів — досить лише вийти на котрусь із вершин і припасти вухом до землі».
 
   
Обидва свята, розтлумачує він, тісно пов’язані між собою. В день Пасхи, після того, як родина поснідає свяченим, ґаздиня (господиня) бере шкаралупу освячених у церкві крашанок та писанок і пускає її на воду — в потічок чи у річку. Вважається, що за три з половиною тижні вона допливе в Країну рахманів і сповістить їм про те, що прийшло Воскресіння. Тоді рахмани і заб’ють в усі свої рахманські дзвони.
 
   
«Доки шкаралупка пливе водою, вона знову перетворюється на яйце, — додає історії шарму пан Михайло. — І тими яйцями рахмани розговляються (припиняти піст — ред.)».
 
   
Свято — не свято
Зазвичай горяни зважають на Рахманський Великдень, що настає четвертої середи по Воскресінню. Намагаються в цей день нічого тяжкого не робити, не різати і не шити, не копати землю. Дехто йде високо у гори, щоб почути з-під землі подзвін. Кажуть, що чують його не всі. «Для великих грішників земля німою лишається», — ставить у своїй розповіді крапку старий гуцул. Щось спонукає нас теж притиснутися вухом до каменю.
 
   
Задля справедливості слід сказати, що Рахманський Великдень — свято, яке в Карпатах потроху своє відживає. Гуцули в цей день справді утримуються від роботи, але здебільшого формально наслідуючи звичай — мало хто може пояснити, чому так робиться.
 
   
Блаженні люди рахмани
«Легендам про рахманів, а вони відомі тільки в Україні, більше тисячі років», — пише етнограф Олекса Воропай у своїй праці «Традиції і звичаї українського народу». Вчений вважає, що Рахманський Великдень є залишком дохристиянських вірувань українців. На початку минулого століття це свято було досить поширене: його описи зібрані в Карпатах, на Поділлі та Львівщині, на Київщині та Полтавщині, на Черкащині та Херсонщині.
 
   
Перекази, записані в різних регіонах, по-різному тлумачать, хто такі рахмани і де вони живуть. Уявлення мешканців центральних областей України, за Воропаєм, були такими: «Наш світ поділений на три частини: небо, землю і підземне царство. Глибоко під землею, немов у раю, живуть блаженні люди рахмани. Вони не знають літочислення. Тому люди мусять повідомляти їм про настання найбільшого земного свята Великодня, кидаючи в річки шкаралупу з крашанок — та пливе до рахманів».
 
   
У Карпатах розповідали трохи інакше. «Гуцули повістують, що рахмани — це черці (монахи — ред.), справедливі руснаки; вони такої віри, як і ми, — записав знавець гуцульських традицій, автор п’ятитомника «Гуцульщина» Володимир Шухевич. — Вони живуть далеко на сході в монастирі, де ведуть богомільне життя. Ми завдячуємо їм, бо вони спокутують наші гріхи, постяться цілий рік, скоромляться тільки тим, що на Великдень ділять на дванадцятьох одне яйце, котре приносить вода... Рахмани — се наші кревні (родичі); тому старші люди тримають аж до Рахманського Великодня строгий піст».
 
   
Прародичі українців?
Виходячи з етнографічних матеріалів, прихильники теорії аріїв трактують рахманів як наших далеких родичів. Наразі є кілька припущень, ким могли бути ці міфічні персонажі. Наприклад, арійською діаспорою в Індії. Або суспільною кастою жерців-брахманів. Чи окремішнім плем’ям, яке жило на найсхідніших землях праукраїнських територій.
 
   
Є спроби відродити святкування Рахманського Великодня в новій іпостасі. Неоязичники пов’язують це свято із вшануванням духовних законів Всесвіту. А обряд пускання шкаралупи, з великодніх яєць у річки, які течуть до моря, вважають обміном інформацією з духовними силами пращурів.
 
   
Сила традиції
Гуцули, правду кажучи, не надто переймаються тлумаченнями своїх міфів. Для тих, хто знає, досить і того, що Рахманський Великдень з дідів-прадідів відзначається як свято далеких родичів — людей праведних і богомільних, чиїми молитвами і доброчесністю впродовж віків тримаються гори Карпати. Магія спілкування із ними полягає в особливому розписі писанок — на яєчній шкаралупі, яку кидають в ріки, малюють знаки нескінченної дороги.
 
   
Одна з гуцульських легенд застерігає, що кінець світу настане тоді, коли не буде розписано жодної писанки, коли шкарлупа не попливе водою, коли рахмани не дізнаються про свято і Карпати не почують підземних дзвонів. Тому горяни кожного року пишуть писанки і святкують другий Великдень.
 
   
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

СТАТЬИ О ТУРИЗМЕ

Крымские вина. Вина Крыма
Говоря об отдыхе в Крыму, никак нельзя обойти такую тему как, крымские вина и их дегустация. Какой же отдых без бокала хорошего крымского вина или рюмки доброго коньяка! Истинные ценители специально приезжают в Крым, потому что знают: только здесь мо
Тур в Гоа роз и Гоа грез!
Что ж, господа и дамы, все ваши желания в Гоа исполнятся обязательно! Но при одном условии - вы должны полететь в Гоа!
История Македонии
Большая часть территории той Македонии, которая была образована Александром Великим в 4 веке до н.э., сейчас относится к Греции. Римляне захватили древнюю Македонию в середине 2 века до н.э., и после разделения империи 4 веке н.э. этот регион стал
Острова Мозамбика
Архипелаг на самом севере Мозамбика раскинулся до того живописно, что впору подумать, будто его спроектировал некий выдумщик архитектор. Вдоль побережья вплоть до границы с Танзанией длинной пунктирной цепочкой протянулись 32 островка.
Отдых в ОАЭ: эмират Шарджа
Большинство наших турфирм советуют своим клиентам остановиться на отдых в Шардже. Шарджа - это красивый белый город на белом песке, расположившийся вдоль берега залива. В Шардже все отели находятся рядом с морем и располагают собственными пляжами.
Путешествие по Крыму. Таинственный мир Кизил-Кобы. Экскурсия по Красной пещере
Красная пещера, или Кизил-Коба, самая крупная из 800 пещер Крыма. Она расположена в 3,5 км от села Перевальное в живописном урочище Кизил-Коба, которое является памятником природы и охраняется государством. Общая протяженность изученной части пещеры