Курс валют:
14.08.20
$ = 28.8 грн
€ = 33.67 грн
+38 (067) 384 39 50
Желаете отдохнуть, ЗВОНИТЕ
Поиск тура

Карпатська передріздвяна символіка

У передріздвяний Святвечір, шостого січня, згідно з повір'ями, мало не кожна річ у домі має символічне значення. Окрасою і одним з важливих символів карпатської оселі у період традиційних зимових свят завжди був сніп жита чи пшениці — Дідух (Дідо, Дідочок, Сніп-Рай, Коляда, Колядник). Він заміняв новорічну ялинку, яка не була особливо поширена в карпатському регіоні.
 
   
Перед тим, як родина збиралася за Святвечірнім столом, зі сходом першої зірки, господар — глава роду — заносив Дідуха до світлиці. А скажімо, у лемків це робив або будь-хто із синів, або старший серед них. Отже, зодягнувшись у святкове вбрання, ґазда йшов до стодоли або комори, поважно брав заздалегідь приготованого Дідуха й урочисто ніс до хати. Переступивши поріг, скидав шапку і вітався з господинею, ніби бачився з нею вперше:
- Дай, Боже, здоров'я!
- Помагай, Боже, — відповідала вона. — А що несеш?
- Злато, щоб увесь рік ви жили багато.
 
   
А потім віншував: «Віншую вас щістєм, здоровльом, з нинішнім Світим вечором. Абисмо в радости та веселости та й до другого дочекали. Аби нас нікого не бракувало. Дай, Боже, дочекати від тепер за рік — від ста літ до ста літ, доки нам Бог поможе. Дай, Боже!». «Дай, Боже, абисмо в щістю та здоровлю відпразникували та до другого Світого вечора дочекали», — відповідала ґаздиня. Сніп ставили на лавицю в кутку стола й приповідали: «Дідо йде до хати, а всяке зло з хати».
 
   
Дідуха стояв під іконами на почесному місці. Під нього підстеляли оберемок соломи (Бабу). Святковий сніп перебував у хаті протягом тижня (подекуди навіть до Водохреща). Його присутність приносила в родину святковий настрій, затишок і врочистість. Адже це був символ доброго урожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі.
 
  
Традиція ставити Дідуха має давнє коріння. Ще в дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, а також представляв дух предків, які мали прийти до своїх живих родичів. А давнє християнське трактування Дідуха — символ святого Йосифа, опікуна Святої родини.
 
   
Ще й нині на Покутті, Гуцульщині та Бойківщині Дідух означає діда — родоначальника сім'ї, а разом з ним усіх предків, які колись жили. Адже раніше у кожній родині знали, пам'ятали і вшановували всіх попередників до сьомого коліна. Саме на Святий вечір про них найбільше згадували. І протягом всього різдвяного тижня господарі щовечора «запрошували» до себе всіх, хто вже відійшов, й залишали на ніч для них на столах поминальні страви — кутю та узвар, або й узагалі до ранку не прибирали зі столу.
 
   
Вважалося, що душі померлих постійно контактують з родиною, допомагають у господарстві, оберігають домівку та поле від пожежі, повені, граду, стежать, щоб у родині був лад та спокій. З їх допомогою росло й множилося все живе. За повір'ям, пращури провідують тільки ті сім'ї, в яких шанують їхню пам'ять, тобто ставлять Дідуха.
 
   
Колись його робили з першого або останнього зажинкового снопа. Це своєрідне пожертвування найкращого збіжжя. На Бойківщині в Дідух застромляли знаряддя праці: серп, граблі (на Покутті — ложки).
 
   
На Гуцульщині ніколи не було багато зернових, тому замість жита чи пшениці могли використати овес або й бобовиння. Напередодні свята Василя (подекуди перед святом Водохреща) Дідуха опівночі виносили з хати. У цей час душі померлих начебто полишають оселю. В деяких місцевостях Сніп спалювали на дорозі. У селах Галицького району його вимолочували: хто перший вбіжить в хату, той і молотить. Потім до зерен зі святочного снопа додавали ще й ішли віншувати сусідів та знайомих, посипаючи це зерно у домівках на щастя і долю.
 
   
На Покутті частину Дідуха спалювали, сповіщаючи цим самим, що народився Новий рік. З колосків іншої частини, додаючи гілочки ялиці та васильку, робили кропило для свяченої води. Ще залишали трохи стебел на перевесла, котрими перев'язували фруктові дерева, щоб наступного року добре плодоносили.
 
   
У наш час мало хто точно дотримується традиції. Сніп часто заміняє невеликий «букет» із колосків, василька, безсмертників. А гості краю можуть придбати на базарах та у спеціальних крамничках сувенірів собі на згадку про зимові свята в Карпатах цей символ-оберіг. Теплий і сонячний різдвяний Дідух зігріє вас морозного дня та оберігатиме вашу родину й домівку від зла.
 
   
Листівки з приватної колекції Петра Арсенича.
 
   
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

СТАТЬИ О ТУРИЗМЕ

Образование в Австралии. Учеба в Австралии
В Австралии все не как у людей. И обучение в Австралии - особенное. Зима у них - летом, руль не с той стороны, а правит почему-то английская королева. 75% произрастающих на континенте растений и 90% обитающих там видов животных не встречаются больше
Германия. Кельн и Дюссельдорф. Повесть о двух городах
Во многих странах есть пары "соперничающих" городов: Москва и Петербург, Мадрид и Барселона, Лион и Марсель... Есть такой тандем и в Германии.
Перу под звуки «Эль кондор паса»
Что самое смешное в ламах - так это то, что они верблюды. Когда-то, когда вместо европы-азии-африки была одна великая Гондвана, ходили по ней праверблюды. Одни ходили на восток, другие на запад. В результате, когда Гондвана развалилась, праверблюды н
Финляндия. Что общего у нас с финнами?
Жест является важнейшим средством невербальной коммуникации, которое, сопровождая речь, обычно является показателем раскованности говорящего.
Морские экскурсии на Кара-Даг. Экскурсия к Золотым Воротам
Главная достопримечательность Кара-Дага - это, несомненно, Золотые Ворота. Они находится сразу за Разбойничьей бухтой. Скала, торчащая из воды неподалеку от берега, насквозь прорезана аркой естественного происхождения. “Золотые ворота” или их еще наз
Пять способов доехать из Киева в Буковель
ВСЕ ДОРОГИ ВЕДУТ К ЛЫЖНЕ Пять способов доехать из Киева в Буковель