Курс валют:
20.11.19
$ = 25.42 грн
€ = 27.92 грн
+38 (067) 384 39 50
Желаете отдохнуть, ЗВОНИТЕ
Поиск тура

Екскурсія по Коломийському музею «Писанка». Яйце зсередини

Ось воно, знамените Яйце-Райце — Коломийський музей «Писанка». В путівниках і на туристичних веб-сайтах означене як «єдина в світі культурна установа, де зберігають і експонують твори писанкового розпису».
 
   
Оригінальна архітектурна споруда. Фасад двоповерхового будинку нагадує велетенське великоднє яйце. Заходимо всередину. Довкола — вітрини, панно, флористичні композиції із сотнями кольорових яєчок різної величини. Писанки в писанці. Очі розбігаються. «Панове бажають екскурсію?» — запитує адміністратор за столиком біля вхідних дверей. Погоджуємося. Коштує вона 10 гривень з кожного (по п'ять гривень беруть зі студентів. Огляд музею без екскурсовода — одна гривня або п'ятдесят копійок відповідно). Платимо і чекаємо, доки збереться група. Адміністратор пропонує буклети та каталоги музею, альбоми про писанкарство, календарики. Беремо буклет іще за п'ять гривень. Через кілька хвилин підходить тендітна дівчина. «Я — ваш гід упродовж наступної години», — представляється молодший науковий працівник музею Ольга Беспалова.
 
   
Екскурсія починається надворі. «Музей „Писанка“ як відділ Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття, — розповідає пані Ольга, — виокремився у 1987 році. Переїхав у нове приміщення п’ять років тому. Будівлю за проектом івано-франківського архітектора Ігоря Шумена звели рекордно швидко — за сто днів. Споруда заввишки 13 метрів — найбільша кам’яна писанка у світі. Всередині неї розгорнута виставка із півтори тисячі експонатів. А повну колекцію, якою володіє музей, складають понад 12 тисяч писанок.»
 
   
Заходимо до холу. В центрі його — кам’яне яйце — композиція, створена з суцільної мармурової брили. Автор скульптури, коломиянин Роман Захарчук, назвав її «Народження життя». За задумом художника, яйце, як і Воскресіння Христове, символізує оновлення.
 
   
На панно ліворуч від входу — писанки з різних регіонів України. Майстри Вінницької, Сумської, Київської, Херсонської, Миколаївської областей відроджують писанкарство за зразками кінця XVII — початку XX століття.
 
   
Київські художниці Оксана Білоус та Зоя Сташук вимальовують на великодніх яйцях трипільські візерунки. Вони дослідили, що ці знаки — символи давньої землеробської культури — упродовж віків повторювалися у вишивці, ткацтві, малярстві українців. Водночас аналогічні елементи орнаментів належали до знакових систем інших народів. Так, космічне дерево життя, що з’єднує небо й землю, вважається символом родючості землі і плідності в Індії та Іраку, в Туреччині та Румунії, в Угорщині та Словаччині.
 
   
Поруч — роботи українців діаспори. Французів навчає писанкарству Галина Хоткевич-Козакевич, донька письменника Гната Хоткевича. Два роки тому вона приїздила на батьківщину і подарувала коломиянам свої писанки. Канадійка Юстина Нагірняк зробила для музею особливу писанку — з яйця страуса. До речі, в середньовічній Європі страусиними яйцями, оздобленими щирим золотом, прикрашали на свято Пасхи інтер’єр соборів.
 
   
Звичай обдаровувати близьких розмальованими яйцями властивий не лише українцям, але й японцям, пакистанцям, євреям, грекам, сирійцям, мешканцям Шрі-Ланки. Єгиптяни, наприклад, вітають одне одного великодніми яєчками з дорогоцінного каменю оніксу. «Наші найближчі європейські сусіди декорують на Пасху різні пташині яйця, — продовжує розповідати пані Ольга. — В Чехії розмальовують яйця курей та гусей і розвішують їх на різнокольорових стрічках у домі. У Польщі їх прикрашають аплікаціями та витинанками, які наклеюють на шкаралупу.
 
   
А румуни накрапують орнамент різнокольоровим воском. Малюнок на яєчках-«восковках» виходить яскравий і рельєфний». Так і хочеться торкнутися!
 
   
Експозиція в залі на другому поверсі не така барвиста, експонатів менше. Однак, кожне яєчко тут — унікальне, другого такого немає. «Писанки, крапанки, дряпанки або шкрябанки, мальованки, крашанки — вони ж галунки», — перераховує екскурсовод види великодніх яєць. Вони різняться технікою декорування. Крашанки — найпростіші. Їх тонують у рослинних барвниках (переважно в лушпинні цибулі, яке надає яєчній шкаралупі червоного кольору — авт.). Якщо взяти голку і видряпати на галунці візерунок, отримаємо шкрябанку. Розфарбоване фломастерами, акварельними фарбами чи кольоровими ручками варене яйце називають мальованкою або декоративним.
 
   
Автентичні візерунки писанкарів із прикарпатських сіл Космача Косівского району, Замагори Верховинського та Чорного Потоку, що на Надвірнянщині, вирізняються серед інших. Саме ці села вважають осередками писанкового мистецтва. «Яйця розписують цілими родинами, а малюнки передають із покоління в покоління. Кожна школа має власну кольорову гаму й найчастіше повторювані символи», — пояснює Оксана Беспалова. Косівські писанки — «гарячі», вкриті дрібним жовто-червоним геометричним орнаментом. Чим вище у гори, тим холоднішою стає кольорова гама. «Білі» писанки — верховинські.
 
   
Дослідники нараховують у розписах писанок понад сто різних елементів. Крапочки, рисочки, завитки тут не випадкові. Малюнки мають певне значення і разом складають послання (подібно до того, як букви поєднуються в слова і речення — авт.). Їх комбінація, вірять селяни, робить писанку магічною річчю. Від лихого ока захищає оселю «Безконечна дорога». Таку писанку кладуть в домі на видне місце. Яйце нібито забирає на себе зло. Все недобре потрапляє на символічну дорогу і вічно кружляє по безкінечному шляху.
 
   
Алегоричний зміст та порядок розпису має точно відповідати призначенню писанки, інакше вона втрачає свою магічну силу. За 40 днів до Пасхи, в День сорока святих, починають малювати «Сорокаклинку». Яйце орнаментом із 40 клинів послідовно розписують 40 заміжніх жінок. Кожна виводить окремий клинчик і задумує бажання. Якщо у розписі дотримано канонів, усі сорок бажань здійсняться.
 
   
Невідомо, наскільки магічними є яйця, розкладені на останній вітрині. Але туристи перед нею одразу зупиняються. Ще б пак, на писанках залишили підписи відомі політики. Іван Плющ, Анатолій Кінах, Юрій Костенко, Віктор Ющенко. «На відміну від своїх колег, — наголошує екскурсовод, — Віктор Андрійович розписав яйце власноруч». Щоправда, було це за часів його прем’єрства. Писанка кілька років пролежала у фондах і зовсім недавно з’явилася в експозиції — замість іншого яйця з підписом Леоніда Кучми. Однак це вже інша історія.
 
   
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

СТАТЬИ О ТУРИЗМЕ

Новогодние традиции стран Европы
Новый Год - самый загадочный праздник, открывающий нам мир добрых сказок и волшебства. Доверчивые малыши, деловитые подростки, серьезные взрослые и суеверные бабульки - все считают минуты до наступления праздника...
Острова Мозамбика
Архипелаг на самом севере Мозамбика раскинулся до того живописно, что впору подумать, будто его спроектировал некий выдумщик архитектор. Вдоль побережья вплоть до границы с Танзанией длинной пунктирной цепочкой протянулись 32 островка.
Дубровник: город счастливой любви
Эта история произошла более пятисот лет назад в прибрежном городке Дубровнике, окруженном густыми дубовыми лесами. Молодая монахиня, не устояв перед чарами красавца — морского капитана, решила отказаться от аскетичной жизни, бежать из родной обители
Ереванский коньячный завод
На левом берегу реки Раздан в Ереване возведен комплекс винных подвалов треста "Арарат" (видимо, из них так трудно было выходить Горькому). Он как будто вырастает из мощных отвесных базальтовых скал ущелья, одна из его стен украшена тремя глубокими а
Природа Пуэрто-Рико
Девственная природа сказочного острова Пуэрто-Рико производит самое неотразимое впечатление. По статистике 70% туристов приезжает в Пуэрто-Рико
Тур в Перу: Лима и ее два лица
У перуанцев собственная гордость, и предъявляют они ее иностранцам сразу же по прилету: аэропорт Лимы носит имя Хорхе Чавеса. Так звали дерзкого летчика, который впервые в Европе пытался перелететь Альпы.