+38 044 270 6044
Желаете отдохнуть, ЗВОНИТЕ
Поиск тура

Що приготувати в поході?

«Ну, просто згущена енергія вівсянки»
Це дуже добра штука. По-перше, смачна. По-друге, поживна. Ми варимо її, щоб «підзарядитися» перед тривалим переходом, перед штурмом вершини, якщо треба швиденько кудись «добігти» і не буде часу зупинятися на обід. Отже, це сніданок. «Тримає» годин шість — їсти не хочеться, тільки пити. Тому варіть багато чаю — що не вип'єте, беріть із собою.
 
   
Ми цю страву називаємо «вівсянка на згущенці».
 
   
Беремо крупу «Геркулес», будь-яку, але ліпше швидкого приготування. На п'ятьох чоловік — трилітровий казанок. Вода закипає, вкидаємо дрібку солі, всипаємо кашу (пропорції крупи і води «домашні» — склянка до двох) і нехай собі булькає. Коли вже майже готова, висипаємо туди банку згущеного молока (можна й дві — це на любителя), вимішуємо і знімаємо з вогню. Одразу їмо. Деколи докидаємо в кашу родзинки, чорнослив, курагу.
 
   
Поки люди вилизують тару, робимо чай. Ми любимо «лісовий» — заварюємо його (будь-який сорт чорного) із листками й молодими гілочками чорниці, малини, ожини. Вже не цукруємо! Потім потроху відліплюємося від місця й рушаємо. Головне у перші хвилин десять, коли настає блаженна ситість і лінь, перемогти себе — піднятися і йти. Вже у наступні десять хвилин фізично відчуваєш, як усі кілокалорії стають енергією — ну, просто згущеною енергією вівсянки.
 
   
«Сушіть картоплю!»
Звичайно меню планується на довгі переходи. Придатні всі каші, які є на базарі, навіть ті, що не дуже їдяться вдома — пшенична і ячнева. Береться з розрахунку: на один раз — 75 грам сухої крупи на людину. Пшоняна й кукурудзяна каші наварюються більше, вистачає 60 грамів на кожного. Квасоля, горох — звечора намочив, зранку зварив. Олію не беру. Ліпше тушонку: половину банки перекинув у кашу звечора, решту — зранку. Сало, звісно. Так, щоб шкварки з цибулькою до каші. Картоплю — на рагу. От якраз про це.
 
   
Картопля тяжка, нести її важко, багато в рюкзак не візьмеш. Тому її треба сушити. Варимо вдома стару картоплю в мундирах — без солі, майже до готовності. Чистимо і ріжемо на скибки. Які загрубі? Десь на пів сантиметра. Плястерки складаємо на деко і — в духовку. Вогонь середній. Сушимо до світло-коричневого кольору. Так, щоб картопля стала «дзвінка». Коли її поскладати в склянку банку і потрясти посудиною, то картопля торохтить. До речі, в банці вона може стояти рік і не зіпсується. Як ідемо в гори, перекладаємо її в полотняний мішечок (скляних баньок у поході краще уникати).
 
   
Сушена картопля дуже легка, її можна багато взяти і багато з неї зварити. Що саме? Передовсім зупи (супи — авт.), різні рагу — картоплю тушкувати з цибулею, тушонкою, шкварками. Зупу завжди варимо на вечерю — переважно з пакетів і брикетів. Рідка гаряча їжа після дня переходу конче потрібна — людина втрачає рідину, це слід компенсувати. Коли у казані закипає вода, кидаємо жменьку сушеної бараболі — трохи менше, аніж на домашню зупу. Кипить хвилин зо п'ять. За цей час картопля набухає і стає звичайною вареною, але дуже доброю. Тоді всипаємо пакет зупи, доварюємо за його інструкцією. Беремося за ложки.
 
   
Є й десерт. Назбирати дорогою ягід у казанок і вилити туди банку згущеного молока. До чаю чи кави. Рекомендую!
 
   
«Божественні ковбаски»
Що таке особливе можна знайти в поході, чого зовсім немає вдома? Це ватра. Людина тисячі років грілась біля багаття, готувала їжу на відкритому вогні. В поході я намагаюсь використати вогнище максимально.
 
   
Дома можна зварити все те саме, що і на багатті. А от, щоб засмажити або підкоптити, конче потрібні грань та дим. Смажу практично будь-який харчовий продукт, який можна настромити на патичок. Якщо це зробити вправно, то отримаємо смакоту.
 
   
Ковбаса буває смачною, але засмажена на вогні — вона божественно смачна. Єдине зауваження з мого досвіду: це не мають бути ковбаси типу «Дрогобицької». Вони містять мало жиру, а смаження на вогні практично не змінює їх смакових властивостей.
 
   
Скибочку хліба можна перетворити на чудову грінку. Для цього бажано крапнути на неї олії або помастити маслом. Нанизуєте на патичок і тримаєте над гранню до утворення хрусткої шкоринки. Про всяк випадок нагадую загальновідому істину — смажити краще не в полум'ї, а саме на жару. Контакту вогню з їжею, яка смажиться, слід уникати.
 
   
М'ясні продукти, такі як ковбаси, шинки, грудинки, можуть зіпсуватись задовго до кінця походу. Вибираючи їх для мандрівки, варто надавати перевагу тим продуктам, в яких менше води — копченішим, сухішим і жирнішим. Їх треба загортати в папір, у поліетилені такі речі псуються швидше.
 
   
Коли я підозрюю, що ковбаса може «не дотягнути» і зіпсуватись раніше, ніж її з'їдять, то на кожному привалі, коли догорає вогнище, підкопчую її.
 
   
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

СТАТЬИ О ТУРИЗМЕ

В Стамбуле есть все! А отдых в Турции - не только море
Зимой в Стамбуле умиротворенно и чуть тоскливо, осенью в Стамбуле - разноцветно, летом в Стамбуле - жарковато, весной в Стамбуле - все благоухает. Но хорошо и по-честному романтично в Стамбуле всегда.
Зеленый туризм в Украине
Пару недель лежания на пляже — с этим до сих пор у большинства из нас ассоциируется словосочетание «летний отдых». И очень зря! Поскольку весь цивилизованный мир уже не первый год (и не только летом) параллельно с приемом солнечно-морских ванн вкушае
За границу в туры с домашними животными
Можно ли взять с собой в заграничную поездку свою собаку? Можно, только это будет стоить денег и хлопот. О своем намерении ехать с собакой вам следует сказать еще при покупке билета. Это необходимо для подсчета общей цены билета.
Аргентина - Антарктида. Путешествие на "Конец Земли"
Если верить надписи на основании креста с распятием, установленном на набережной Ушуаи, то "Fin de terra" - конец земли - именно здесь, в административном центре территории Огненная Земля. Не знаю, как с "концом земли", однако самым южным городом пла
Трезубец Посейдона, север Греции и лучшие шубы
Говорят, что лучшие греческие шубы производят в Македонии, самом большом и самом северном регионе страны. Купить их можно в Афинах, Салониках, но лучше - на полуострове Халкидики, трижды отмеченным Голубым флагом Европы за чистоту моря и побережья. Ш
Свято в Рахові. Свято бриндзи
Бриндзя — так ласкаво й ніжно називають бринзу гуцули. Для них вона — не стільки продукт, страва, гастрономічний додаток (це лише одне із багатьох її втілень), як цілком трансцендентний феномен. Існуючи споконвіку, відколи вівці пасуться в Карпатськи