+38 044 270 6044
Желаете отдохнуть, ЗВОНИТЕ
Поиск тура
Фильтр

РЕЙТИНГ СТАТЕЙ

Ягідний сезон у Карпатах

Мандрівки Карпатами — рідкісна можливість надбати унікальний досвід співжиття із природою. Гори вчать багатьох вічних істин. Вкотре пересвідчуєшся, що беручи, натомість мусиш віддавати, ділитися. Малиною — із ведмедями та косулями. Ожинами, афинами й гогодзами — із кабанами й лисицями, білками та куницями. Суницею — з борсуками й мишами, жабами й равликами, з плазунами та птахами. Ягідники — найбільша приваба для різного лісового люду з ранньої весни до пізньої осені.
 
   
Винятковість ягідного сезону у високогір'ї зумовлює дивовижне поєднання часових поясів і зміщення пори року. Залежно від висоти, ягоди або достигають всі разом на якихось два-три тижні, або тривають кілька місяців. Піднімаючись на вершину, можна повернутися з ранньої осені через літо в пізню весну: біля підніжжя гори збирати чорницю, на м'яких південних схилах знайти ожину й суниці, а ще вище натрапити на крокуси, що цвітуть біля залишків зимових сніжників.
 
   
У передгір'ї ягідний сезон починається наприкінці червня, а в найвищих горах ягоди достигають лише у серпні. Першою приходить лісова суниця — розкидана по узліссях та ялинових вирубках, на полонинах, уздовж гірських доріг. Друга половина липня — час малини й дикої смородини. Афини — так горяни називають чорницю, — з'являються в Карпатах на початку липня, однак сезон їх масового дозрівання в горах — серпень. З вересня починаються гогодзи (брусниця). Подекуди у високогірній тундрі, на верхах Чорногори й Горган — на мохових схилах Близниці й Ігровця, Петроса й Шешула, — росте журавлина й лохина. Ягоди, на відміну від грибів, у Карпатах не потрібно шукати — вони є повсюди. Просто йдіть у гори. І вони подарують їх вам.
 
   
Це цiкаво
Листя дикорослої суниці у 5-7 разів багатше на вітамін С, аніж ягоди. Відваром трави суниць лікують гастрити, запалення кишківника, печінки, внутрішні крововиливи.
 
   
Дві склянки лісової малини забезпечують денну потребу п'ятирічної дитини у кальції.
 
   
Лісові ягоди багаті на солі заліза. У 100 г суниці чи брусниці його досить для добової потреби жінки, яка годує дитину. А малина й чорниця містять заліза більше, ніж лимони, апельсини й виноград.
 
   
Дика малина відрізняється від садової родички значною кількістю фосфору. Ожина багата на магній і мідь, необхідні для кровотворення.
 
   
Врожайність ягід на вирубках у 10 разів вища, аніж під пологом лісу.
 
   
Народна медицина рекомендує сирі, варені й мочені ягоди брусниці при гастритах з пониженою кислотністю, при подагрі та ревматизмі, підвищеному кров'яному тиску і хворобах печінки.
 
   
По малину — з ведмедем
Липень видався напрочуд теплим і малина в горах достигла рано. Наш ягідник у Пасічній, за Надвірною, вкривав увесь південний схил гори. Зазвичай ми їздили туди кілька разів на місяць — рясні ягоди аж пригинали гілки до землі. От і того разу вибралися вже втретє. В рюкзаках — денний запас провізії, відра, зміна одягу на випадок дощу (погода в Карпатах мінлива, як дівчина). Йшли через село. «Ви на малини?» — поцікавився літній дядечко, що саме вів свою корову на пасовисько. «Пильнуйте, кажуть: ведмідь внадився,» — попередив він. Ми, міські мешканці, досить скептично поставилися до його перестороги. Більшість із нас бачила звіра на картинках у книжках або ж по телевізору, максимум — у зоопарку. Тож уявлення про ведмедів поєднували дитячу любов до плюшевих іграшок зі стереотипами юних натуралістів, вихованих передачею «В мире животных». Про те, що ведмідь насправді тварина хитра і небезпечна, не думали. До того ж, не йняли віри, що можемо отак просто його зустріти.
 
   
Діставшись до заповітного місця, ми розділилися і занурились у хащі малинника. Через кілька годин, набравши піввідерця ягід, я вирішила відпочити. Поруч знайшовся симпатичний зруб. Щойно сіла на нього, як раптом зовсім близько, десь за спиною, почула дивні звуки. Хтось продирався крізь малинник, ламав гілки і голосно плямкав. Я підвелася, щоб подивитися. І сторопіла. У якихось п'яти метрах вище по схилу ласував малиною справжнісінький дикий ведмідь!
 
   
Звір стояв на задніх лапах. Передніми він наче зачерпував ягоди з куща, разом із листками й дрібними гілочками клав їх собі в пащу, голосно пережовував і злегка ричав. Ось він підняв голову і побачив мене. Кілька секунд ми дивилися одне на одного. Отямившись, я позадкувала, а звір роззявив пащеку і заревів. Наступної миті я вже мчала вниз по схилу, волаючи на весь голос.
 
   
Уже потім місцевий лісник, відпоюючи нас чаєм, пояснив, що тікати від ведмедя слід дуже тихо. І що нам пощастило: місцевий мішка ще молодий, отож налякався не менше нашого й забрався з малинника. Якби ж ми натрапили на бувалого клишоногого, то важили б життям. Лісник показав нам зовсім свіжі подряпини на деревах — на висоті у півтора людських зроста чотири глибоких нерівних рівця. Так ведмідь позначив свою територію. Не залишалося нічого іншого, як поступитися йому ягідником.
 
   
Джерело: Всеукраїнський туристичний журнал "Карпати"

СТАТЬИ О ТУРИЗМЕ

Сейшелы: отдых экстра-класса
Большая часть островов под названием Сейшелы - это огромные кораллы, отполированные океаном. А четыре гранитных острова Сейшел - Маэ, Силуэт, Праслен и Ла-Диг - часть древнего континента Лемурия...
Отдых в Болгарии: отдых на родине Орфея
Прибрежная полоса Болгарии тянется на 380 км. Практически вся она в Болгарии усеяна просторными пляжами с мелким золотистым песком. Даже самые маленькие отдыхающие в Болгарии с удовольствием купаются в теплых и менее соленых (по сравнению со Средизем
Буэнос-Айрес – столица Вселенной
Буэнос-Айрес для любого аргентинца - центр и страны, и вселенной. Место, куда возвращаются из дальних странствий, потому что лучше него - нет. "Как восхитителен Буэнос-Айрес при вечернем освещении, огни Каванага и Комеги..." Или так: "Улица Хуана Бау
Эстония: у императоров был неплохой вкус
Эстония - довольно провинциальное европейское государство. Совсем уже не восточное, но пока еще и не вполне западное. Нам Эстония казалась почти Скандинавией, а европейцы в массе своей до сих пор считают
Храм Иоанна Златоуста - исторический памятник в Ялте
Храм Иоанна Златоуста и его колокольня были возведены в 1832-1837 году в Ялте, по проекту одесского архитектора Гелогия Торичелли. Кроме своего прямого назначения, колокольня, стоящая на высоком холме, служила хорошим ориентиром для моряков. В 80-е г
Австралія - клімат
Значна частина Австралії лежить у тропіках, північ - у субекваторіальних широтах, південь - у субтропічних. Сумарна сонячна радіація постійно висока: на півночі і півдні - близько 590 кДж/см2 на рік, у внутрішніх районах - 750 кДж/см2; радіаційний ба